СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ ОСВОЄННЯ ЛЮДЬМИ ПОХИЛОГО ВІКУ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

(за результатами опитування слухачів Університету третього віку ПУЕТ)

  «В епоху тотальної інформатизації та віртуалізації всіх сфер життєдіяльності людини, персональний комп’ютер стає універсальним інструментом громадянської функціональності, соціальної активності, економічної взаємодії. Відтак, ми маємо долучити до цих процесів людей всіх вікових груп за для прогресу українського суспільства»

 

Стрімка інформатизація всіх сфер життя сучасної людини впливає на життєдіяльність кожного українця: електронні розрахунки, термінали оплати, месенджери та відео дзвінки. Ці речі є звичними для більшості людей, бо освоїти їх допомагали шкільні програми, навчальні курси чи виробнича необхідність. На жаль, велика кількість людей похилого віку (ЛПВ) не мають необхідного досвіду роботи з комп’ютером та сучасними гаджетами. Це створює для них значний дискомфорт у повсякденному житті, створює функціональну ізоляцію та ефект відстороненості від інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Робочою групою проекту та працівниками Центру освіти дорослих Полтавщини було проведено дослідження рівня освоєння ІКТ полтавцями, вікової категорії 50+.

Соціологічна вибірка становила 130 осіб – слухачів Університету третього віку (соціального проекту Полтавського університету економіки і торгівлі) серед яких: 88% жінки та 12 чоловіки (рис. 1).

Рис. 1. Структура вибірки респондентів за стіттю

Рис. 2. Структура вибірки респондентів за віком

 

Таку гендерну нерівність можна пояснити, з одного боку, слабкою соціальною та громадянською мотивацією у чоловіків, великою кількістю стереотипів й упереджень стосовно освоєння нових знань, вмінь, навичок та компетенцій, а з іншого – підвищеним рівнем соціальної відповідальності, потребою у самореалізації та залучення до суспільного життя та громадянських ініціатив у жінок.

З віковим критерієм домінують респонденти віком від 55 до 65 років. Це пояснюється соціальними та психологічними умовами (ще не втрачені професійні соціальні та громадські зв’язки, процес «відриву» від життя суспільства знаходиться на початкових стадіях). Особливу увагу привертає вікова категорія понад 65 років – вона становить 40% опитаних, що свідчить про суттєвий пізнавальний та інформативний інтерес цієї категорії, бажання долучитися до суспільних процесів, підвищити громадянську мотивацію та соціальну активність.

Комп’ютер вже давно перестав бути чимось незвичним, він став невід’ємною частиною побуту та інтер’єру сучасного української родини. Доступ до ПК дозволяє користувачу використовувати його можливості для реалізації власних потреб, інтересів, долучатися до життя соціуму. Серед опитаних слухачів, 73% мають комп’ютер вдома, 7,7% – на роботі, 6,9% – користуються комп’ютерами загального користування. Показовим є те, що 16,9% респондентів не мають доступу чи можливостей використання ПК (рис. 3). Таке відсоткове співвідношення дає підстави стверджувати, що рівень «комп’ютеризації» полтавців похилого віку є задовільним – майже 80% мають доступ до інформаційно-комунікаційних технологій. Прикро, але залишається ще значна (майже 17%) частина людей похилого віку не мають змоги користуватися комп’ютером. Зменшення цього показника можливе за рахунок нарощення комп’ютерних можливостей у громадських місцях загального користування (бібліотеки, органи місцевого самоврядування, навчальні заклади тощо).

 

Рис. 3. Структура вибірки респондентів за ступенем доступності компютерної техніки

 

Використання усіх можливостей ІКТ повноцінне лише за умови підключення ПК до мережі інтернет. Серед опитаних, доступ до всесвітньої мережі мають: 76,1% – вдома, 9,2% – на роботі, 2,3% – за допомогою мобільного пристрою, 6,9% використовують «громадські безкоштовні підключення (рис. 4). Такі показники демонструють високий рівень доступу до віртуального середовища, але не підтверджують повноцінне використання всіх його можливостей.

 

Рис. 4. Структура вибірки респондентів за ступенем дочтупності Інтернету

Набуття вмінь, навичок та досвіду використання інформаційно-комунікаційних технологій передбачено навчальними програмами початкової, середньої школи, професійної освіти в технікумах та коледжах, закладах вищої освіти. Підростаюче покоління засвоює базовий рівень, достатній для використання в особистих та професійних інтересах. Однак, для оволодіння подібними компетенціями ЛПВ не існує жодних офіційних програмних ініціатив. Відтак, покоління 50+ залишається на одинці з потребами в опануванні ІКТ. Результати опитування наступні: 26,9% – не вміють працювати з ПК, 66,1% мають базові навики роботи з ПК. 6,9% підтвердили свій статус «впевнений користувач ПК (рис. 5). Прикро, але майже 93% респондентів мають надзвичайно низький рівень володіння ІКТ. Це негативно впливає на якість їхнього життя, створює значний соціальний, громадянський та побутовий дискомфорт. Зменшення цих показників можливе за рахунок впровадження на рівні міської, районної, обласної влади загальнодоступних навчальних курсів, майстер-класів та інших пізнавальних, навчальних та інформаційних заходів, які були б спрямовані на підвищення рівня обізнаності про можливості ІКТ для ЛПВ.

Рис. 5. Структура вибірки респондентів за ступенем володіння навичками роботи з ПК

Важливим фактором долучення ЛПВ до використання ІКТ у особистому соціальному та громадянському функціонуванні є внутрішня мотивація та прагнення до особистісного розвитку. Так, за результатами опитування, майже 95% респондентів виявили бажання опанувати «з нуля» чи вдосконалити вже набуті базові навички користування ПК (рис. 6). Це дає можливість з впевненістю стверджувати, що респонденти мають високий ступінь особистої навчальної мотивації та готові опановувати нові вміння та навички для формування активної життєвої, громадянської та соціальної позиції.

Рис. 6. Структура вибірки респондентів за ступенем готовності навчаться технологіям роботи з ПК

Підтвердженням високого рівня особистої навчальної вмотивованості є бажання працювати над освоєнням нового досвіду не лише з викладачами-модераторами освітнього процесу, а й самостійно, виконуючи «домашні завдання». Майже 89% опитаних виявили бажання виконувати індивідуальні завдання, які спрямовані на закріплення нових компетенцій в роботі з ІКТ (рис. 7) та будуть враховувати вікові, психологічні та фізіологічні особливості ЛПВ як особливої освітньої категорії. Тільки обов’язкове врахування цих факторів дасть змогу створити якісне навчально-методичне та інформаційно-довідкове забезпечення опанування ІКТ.

Рис. 7. Структура вибірки респондентів за ступенем готовності виконувати практичні завдання вдома

Побудова громадянського суспільства в Україні має спиратися на громадянську та суспільну обізнаність, ініціативність та відповідальність. Ці ціннісно-особистісні риси людини й громадянина закладають надійний фундамент розбудови громадської культури, політичної свідомості та ефективного національного функціонування. Так, 43,8% опитаних підтверджують бажання навчитися використовувати інструменти електронного урядування, віртуальної комунікації з органами місцевої та державної влади. Ці позитивні тенденції та прагнення мешканців м. Полтави затьмарює досить високий (51,5% опитаних) рівень недовіри та небажання особистої участі у муніципальних процесах та ефективності комунікації з органами місцевої та державної влади (рис. 8). Причинами такої відстороненості від суспільних і муніципальних справ є низький рівень громадянської вмотивованості, слабка громадянська самоідентифікація, недостатність базових знань з політичної сфери та зневіра людей в інституційних органах влади. Така ситуація, на наш погляд, створює умови для маніпуляцій громадською думкою ЛПВ, про яких згадують лише перед черговими виборами до органів влади будь якого рівня а відтак, суспільство знаходиться у стані  «постійного кружляння по колу». Пробудження особистої відповідальності за долю своєї родини, свого міста, своєї країни, долучення до процесів життя міста та реального впливу на органи місцевого самоврядування через різні форми прояву громадянської свідомості та активності потребує якнайскорішого вирішення. Запровадження постійно діючих освітніх програм для ЛПВ з підвищення громадянських компетентностей та соціальної активності є одним із реальних практичних кроків у напрямку розвитку громадянського суспільства.

Рис. 8. Структура вибірки респондентів за ступенем готовності впливати на роботу місцевої влади

ПК та віртуальне середовище відкриває перед користувачем безмежні навчальні, громадянські, економічні, суспільні та соціокультурні можливості. В залежності від особистісних потреб людини, вона вибудовує пріоритети у використанні ІКТ: 37,2% опитаних прагнуть за допомогою соціальних мереж розширити коло соціальних взаємозв’язків та інтенсивність взаємодії, 45,5% – освоїти інструменти пошуку товарів та послуг через мережу інтернет, 65,2% - для онлайн платежів за користування комунальними послугами, 20,3% розглядають можливості поліпшення навичок користування текстовими редакторами та можливості додаткового заробітку (набір тексту, редагування текстів, макетування), 75% – користування безкоштовними месенджерами та сервісами відео, аудіо зв’язку, 65,2% - розглядають ІКТ як засіб та можливість брати участь у роботі органів місцевого самоврядування та органів державної влади (рис. 9).

Рис. 9. Структура вибірки респондентів за мотивами щодо набуття навичок роботи з ПК

Результати соціологічного опитування є достовірними, статистична похибка в межах допустимих показників.

Загальна оцінка проведеного соціологічного дослідження дає можливість зробити наступні висновки:

  1. Люди похилого віку не мають достатнього рівня користування ПК, що створює для них соціальний дискомфорт, звужує коло можливостей прояву особистісної функціональності, суспільної та громадської активності.
  2. В м. Полтава відсутні освітні програми для ЛПВ, які були б спрямовані на підвищення рівня знань, вмінь і навичок використання ІКТ для росту особистої та громадянської ефективності.
  3. Спостерігається високий рівень освітньої мотивації та бажання до особистісного і компетентнісного розвитку серед ЛПВ. Отже, наявні підстави вважати доцільним створення безкоштовних освітніх програм, що дадуть змогу опанувати ІКТ та використовувати їх на користь ЛПВ та громаді міста.

В. Карманенко, С. Нестуля, І. Пахомова
ГО «Центр освіти дорослих Полтавщини»