У Полтаві вдев’яте відбулися Липівські читання

Ім’я Юрія Липи навряд чи добре відоме широкому загалу, більше – науковцям, історикам. Юрій Липа (1900-1944) – громадський діяч, письменник, поет, публіцист, редактор, лікар, автор української геополітичної концепції, один з визначних ідеологів українського націоналізму. Батьком Юрія був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України Іван Липа – комісар Одеси від Центральної Ради, міністр культів і віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції. Дев’яті Липівські читання були присвячені 80-річчю першодруку праці Юрія Липи «Призначення України».

Юрій Липа стоїть поряд з такими видатними особистостями початку ХХ століття, як Дмитро Донцов та Микола Міхновський. Радянська влада затаврувала їх як українських буржуазних націоналістів і зробила все, щоб викреслити їх з історії. Ось чому провідною темою щорічної науково-практичної конференції «Липівські читання», що проходила у Полтавському університеті економіки та торгівлі, є збереження імен Івана та Юрія Лип в історичній пам’яті, популяризація життєвого шляху та актуалізація їхньої творчої спадщини.

Організаційний комітет очолив ректор ПУЕТ доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля, він же – голова правління Полтавської обласної організації  Національної спілки краєзнавців України.  До складу оргкомітету увійшли, зокрема, доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та суспільних наук ПУЕТ Ірина Петренко; книгознавець і книгорозповсюджувач, голова правління Благодійного фонду імені Івана та Юрія Лип Галина Дольник: історик, біограф і бібліограф Юрія Липи, заступник голови правління фонду Світлана Кучеренко.

Юрій Липа зробив значний внесок у розробку української національної ідеї, зокрема, таких важливих її аспектів, як національна ідентичність та національне покликання України. Він теоретично обґрунтував призначення України, яке полягає в моральній місії щодо утвердження та поширення духовних цінностей в сучасному світі за допомогою практики державного управління. В умовах системної кризи сучасної цивілізації теоретична спадщина Ю.Липи набуває особливої актуальності.

Учасники конференції, а це викладачі вишів, аспіранти, сільські голови, краєзнавці, педагоги з різних куточків України, ухвалили звернення до міністра освіти та науки України Лілії Гриневич з приводу того, щоб повернути до шкільних програм літературні твори Івана Липи.