Майбутні філологи відвідали Театр ім. М. В. Гоголя
В останній день весни студенти третього курсу спеціальності 035 Філологія зі старшим викладачем кафедри української, іноземних мов та перекладу Опанасенко В. В. відвідали Полтавський обласний український музично-драматичний театр ім. М. В. Гоголя.
Для ознайомлення із Театром ім. М. В. Гоголя майбутні філологи обрали музичну комедію на дві дії «За двома зайцями» (режисер – Владислав Шевченко). Це третя інтерпретація безсмертної драми 1883 року, автором якої є видатний український письменник, драматург і театральний діяч Михайло Старицький. Комедія «За двома зайцями» – добре відома всім історія про хитрого збанкрутілого цирульника, який шукає вихід зі скрутного фінансового становища шляхом «вполювання» багатої нареченої, упадає за двома дівчатами водночас, та зрештою залишається ні з чим. Класична історія перетворилася у трактовці гоголівців на сучасну музичну виставу з яскравими костюмами, декораціями і гротесковими персонажами.
Глядачі захоплено спостерігали за магічним дійством на сцені, співпереживали, сміялися та впізнавали героїв комедії Михайла Старицького. Майбутні філологи були в захваті від акторського складу учасників і їхньої неперевершеної гри на сцені, тож вже планують свій наступний похід в театр. Студенти вивчають іноземну філологію, але необхідно спочатку знати й полюбити рідне.
Театральне мистецтво є невід’ємним складником естетичного виховання молоді, однак у підготовці фахівців гуманітарного циклу воно відіграє особливу роль. З-поміж чималої кількості спеціальностей, представлених в університеті, з театром найбільше пов’язана філологія, оскільки вивчення й дослідження літератури неможливе без знання таємниць театрального мистецтва.
Цікаво, що ще з античних часів театральне мистецтво інтенсивно використовувалося в освітньому процесі як важливий виховний засіб. Не менш активно воно використовувалося в епоху середньовіччя, найпоказовішим прикладом чого є функціонування «шкільного театру». Тільки згодом театр відокремився від освітнього процесу, набувши статусу самостійного існування. Отже, базовою й універсальною рисою театру як специфічного роду творчої діяльності людини є його дидактичність. Здавна театр мав просвітницьку мету, викликаючи у глядачів роздуми про певні проблеми, розуміння тієї чи іншої соціальної ситуації, виховуючи моральні та політичні позиції. Використання театру в освітньому процесі дозволяє не лише краще пізнати літературну творчість, але й цілісно розвивати особистість з одночасним ввімкненням інтелекту, почуття та дії, допомагає зробити процес навчання більш привабливим і радісним
