ПУЕТівська родина в тузі…
Повертається на щиті, щоб навіки лягти в рідну землю і приєднатися до небесного воїнства, наш
випускник Максим Олегович Перегуда.
Він народився 27 вересня 1987 року в Полтаві. 2005 року закінчив Полтавську гімназію № 33. У
2010 році здобув вищу освіту за спеціальністю «Менеджмент організацій» у Полтавському
університеті економіки і торгівлі. В alma mater зустрів свою кохану Юлю – випускницю спеціальності
«Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності». Разом вони створили красиву сім’ю, у любові й
згоді виховували сина Нікіту. Максим любив життя, мав мирну професію, – працював провідним
фахівцем Приватбанку, – планував довге-предовге щасливе майбутнє, мріяв, що виростить сина,
зведе свій будинок, а колись, переробивши всю роботу, мандруватиме з дружиною на байку…
Він став на захист Батьківщини навесні 2023 року. Воював на гарячому Авдіївському напрямку у
лавах 110-ї окремої механізованої бригади, був командиром взводу. Виявив мужність, честь і
найвищу людяність, витягши пораненого побратима з поля бою. Був поранений, нагороджений
бойовими відзнаками.
Відданий Військовій присязі на вірність Українському народу, виконуючи бойове завдання,
Максим Олегович Перегуда зник безвісти 18 грудня 2023 року. Нині місяці чекання і надії
завершуються останнім його шляхом – додому…
Вірний чоловік, турботливий батько, добрий син і брат, домовитий господар, найкращий друг,
надійний колега, вдумливий студент – чимало слів, щоб виокремити чесноти гідної людини. Максим
таким був, таким залишиться в пам’яті тих, хто його знав, любив, шанував, брав за приклад… Але у
вічність він пішов передусім Захисником, Героєм, котрий грудьми закрив найсвятіше – родину,
рідний край, нашу свободу жити на своїй, Богом даній землі. Максим приніс священну жертву
заради життя тих, кого любив найбільше.
Дякуємо, дорогий незабутній Воїне, за можливість працювати, навчати й навчатися,
вклоняємося за кожен прожитий день, подарований незмірно дорогою ціною.
Поділяємо біль Юлії Володимирівни Перегуди, директорки міжнародного науково-освітнього
центру, через непоправну втрату – смерть чоловіка. Висловлюємо щирі співчуття матері, синові,
братові, рідним, близьким і друзям полеглого Героя. Схиляємо голови в глибокій скорботі і
вдячності.
Вічна пам’ять і слава! Герої не вмирають!
У суботу, 22 лютого, о 10:00 відбудеться прощання з
Героєм біля Свято-Успенського кафедрального собору.
Об 11:15 – поховання на Затуринському кладовищі (Алея Героїв).
Колектив Полтавського університету економіки і торгівлі