Eng
98

Ода про високу поезію

Нізамі Генджеві – символ міжкультурної взаємодії.

У рамках “Року Гейдара Алієва”, в травні 2023-го, в містах Полтава і Хмельницький (Україна) відбулися наукові читання на тему “Громадянський і   науковий подвиг титанів”.

Ініціатива проведення заходу, в реалізації якого взяли активну участь очільники Полтавського університету економіки і торгівлі і Хмельницького національного університету, належить Громадському об’єднанню İnkişaf və Dünya (Development and the World).

Мотивацією до проведення читань в Україні, всупереч екстремальним умовам військового часу, слугувала однойменна стаття автора публікації, присвячена історичним ювілеям: 880-річчю з дня народження великого азербайджанського поета і мислителя Нізамі Генджеві і 150-річчю з дня народження видатного російського і українського ученого-академіка Агатангела Кримського.

Стаття обумовлена потребою актуалізувати серед сучасного покоління нове прочитання монографії Агатангела Кримського “Нізамі і його сучасники”, яку видали  минулого століття. Адже потреба у збереженні імен титанів, їхніх благородних діянь в народній пам’яті, а також відтворення крізь простір і час духовно-інтелектуального діалогу, є актуальним завданням у сфері увічнення духовно-філософської, поетичної спадщини геніальних мислителів обох народів.

З повагою до духовних цінностей

У Азербайджанському культурно-просвітницькому центрі Полтавського університету економіки і торгівлі того дня зібралися відомі учені, професорсько-викладацький склад і студенти, представники громадськості і азербайджанської діаспори, щоб наповнити його стіни світлою енергією спілкування і взаєморозуміння, продукувати думки, що породжують загальні для наших народів духовні цінності, такі як патріотизм, волелюбність, гідність, відповідальність за збереження історичної пам’яті і примноження культурної спадщини.

Відкриваючи захід, ректор Полтавського університету економіки і торгівлі, «Заслужений працівник освіти України», доктор історичних наук, професор Олексій Нестуля відзначив, що основа сучасних стосунків між Азербайджаном і Україною була закладена в період президентства Гейдара Алієва. У спогадах українців Гейдар Алієв назавжди залишився видатною особистістю.

“Гейдар Алієв залишив після себе гідного сина і наступника Президента Ільхама Алієва. Яскравим підтвердженням цього служить відновлення територіальної цілісності і суверенітету Азербайджанської Республіки. Потужність Збройних сил і воля Президента стали запорукою Перемоги і подальшої безпеки суверенного і незалежного Азербайджану. У 1997 році, за виняткові заслуги в зміцненні дружби і співпраці між Азербайджаном і Україною, Гейдара Алієва удостоїли вищої нагороди України – «Ордена князя Ярослава Мудрого”.

Ректор ПУЕТ, професор Олексій Нестуля акцентував увагу учасників заходу на тривалих і плідних освітніх, наукових, культурних і особистих зв’язках ЗВО з азербайджанською общиною в Полтаві, відзначивши її активну участь у створенні цього центру. Він розповів про поїздки на батьківщину Нізамі, неодноразовій участі в освітніх виставках у Баку, які запам’яталися не лише високою професійністю і організаторським талантом колег, але і щедрою гостинністю та доброзичливістю.

У заході взяли участь голова Громадської організації “Рада азербайджанців України в Полтавській області” Фізулі Ганбаров, активний учасник азербайджанської діаспори Хангусейн Ханкішієв і підприємець Сірадж Мусаєв.

Яскраві аналогії

Що більше учасники читань знаходили паралелей життя і творчості Нізамі Генджеві з українською культурою, великий поетичний геній азербайджанського народу ставав в очах присутніх ближчим і ріднішим. Звертання поета до сина стало ще зрозумілішими і ціннішими, коли учасники читань нагадали про яскраві аналогії в адресованому нащадкам князем Володимиром Мономахом історичному документі під назвою “Послання дітям”, творах Тараса Шевченка “Заповіт”, “І мертвим, і живим.”. Промовці говорили, що, подібно до “Пятерице” (“Хамсі”), в українському народному прислів’ї йдеться про маму і дітей, яких до болю шкода, як кожен палець на руці, про трактування великим філософом Григорієм Сковородою поняття свободи як вищої святині, про те, що так само, як і Нізамі “…де народився, там і згодився” основоположник нової української мови і літератури полтавець Іван Котляревський …

Червоною ниткою крізь усі виступи студентів проходила думка про глибоке шанування творчості Нізамі в Україні.

Також йшлося про українські переклади поем Нізамі, здійснених такими майстрами поетичного перекладу, як Микола Гулак, Леонід Першотравневий, Василь Мисик, Семен Абрамович. Серед кращих видань зарубіжної літератури в 2021 році український ПЕН-клуб назвав поему “Лейла і Меджнун” київського видавництва “Ярославів вал”.

Особливо відзначили, що 15 вересня 2021 року в Харкові відкритий перший в Україні пам’ятник Нізамі Генджеві в композиції “Хамсі” народного художника України Катіба Мамедова, що прикрасив Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна у Києві.

У наукових читаннях активну участь взяли відомі учені Полтави. Про внесок академіка Агатангела Кримського в розвиток світової орієнталістики і його визначальної ролі в поверненні Нізамі Генджеві азербайджанському народу розповіла присутнім літературознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри української літератури Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка – Світлана Ленська.

Вона розкрила історію створення монографії “Нізамі і його сучасники”, кваліфікувала діяльність видатного українця, засновника Національної академії України, мовознавця, перекладача, письменника, ученого-орієнталіста, академіка Агатангела Кримського, як творчий подвиг гідної людини, яка, попри те, що стала жертвою радянського тоталітарного режиму, залишився в історії уособленням незламності духу і відданості справі.

Поезія великого Нізамі символізує гармонію думки і слова. Його вірші азербайджанською мовою декламував випускник Полтавського університету економіки і торгівлі Хангусейн Ханкишиєв, потім уривки з поеми “Лейла і Меджнун” продекламував першокурсник Юрій Мунтяну, який представив роздуми автора про причини створення цього видатного лірико-епічного твору про свободу творчої думки поета. Проникливо виступила студентка Єлизавета Левченко, яка “вустами” Лейли передала тугу усіх українських дівчат і жінок через розлуку з коханими, вселивши віру в їхнє щасливе повернення з переможним миром.

Наукові читання у Полтавському університеті економіки і торгівлі завершилися одою про високу поезію і переконанням в тому, що велика література насичує і об’єднує серця через простір і час, що духовна спадщина титанів – Нізамі Генджеві, Агатангела Кримського, Расула Рзи, Зії Буніятова і Газанфара Алієва, їхній подвиг в ім’я торжества істини, є прикладом для майбутніх поколінь усіх націй, що справжня любов і справжня творчість – безсмертні.

Наукові читання завершилися, але співпраця між братськими народами триває, і вона буде вічною даниною пам’яті загальнонаціональному лідерові, що залишив незгладимий слід у сучасній історії Азербайджану і створив міцні дружні стосунки між Азербайджаном і Україною.

На завершення заходу очільник Полтавського університету економіки і торгівлі, професор Олексій Нестуля, підписав Меморандум про співпрацю з Громадською організацією “Рада азербайджанців України в Полтавській області”, що базується на принципах рівності, відкритості, добродійності і толерантності та сприятиме налагодженню конструктивної і взаємовигідної міжкультурної співпраці на території Полтавщини, обміну досвідом у галузях культури, мистецтва, економіки і туризму.

Азербайджан.

Салам, побратими!

У науковій бібліотеці Хмельницького національного університету також відбулися наукові читання на тему “Азербайджан. Салам, побратими”! Хмельницька область дуже близька Азербайджану, оскільки в 60 км від обласного центру, в селищі Летичів, народився видатний український учений-фольклорист, літературознавець, бібліограф, доктор філологічних наук, професор Олександр Васильович Багрій, що мешкав у Азербайджані з 1922 по 1949 рік і зробив величезний внесок у підготовку наукових і педагогічних кадрів нашої країни.

У заході взяли участь викладачі ЗВО, студенти, гості, представники громадськості області і міста.

Проректор з науково-педагогічної роботи, доктор економічних наук, професор Микола Йохна представив присутнім публіцистичну статтю “Цивільний і науковий подвиг титанів”. У своєму виступі професор відзначив, що Країна вогнів добре знає відомих учених України: бібліографа, фольклориста, професора Олександра Багрія; академіка Агатангела Кримського; літературознавця, перекладача, азербайджанського українця Данила Бакуменка; академіка, Голову Фонду культури України Олександра Бакуменка, які зробили значний внесок у розвиток культурної співпраці між Азербайджаном і братською Україною.

У статті “Цивільний і науковий подвиг титанів”, відзначив він, увазі читачів і молодому поколінню представлена творчість великого азербайджанського поета і філософа Нізамі Генджеві. Найбільша монографія академіка Агатангела Кримського “Нізамі і його сучасники”, (оригінал якої, на жаль, загубили), розкриває роль загальнонаціонального лідера Гейдара Алієва у відродженні цього дослідження, внесок видатних сходознавців світового масштабу Зії Буніятова і Газанфара Алієва у відновлення цієї монографії.

Далі з доповіддю на тему “Науковий внесок Агатангела Кримського” виступила доцентка кафедри української філології, кандидатка філологічних наук – Інна Приймак.

З великою увагою заслухали доповідь старшого наукового співробітника кафедри української філології, кандидата філологічних наук – Андрія Олійника “Олександр Багрій – подільський азербайджанець”, а також виступ доцентки Інни Горячок.

Присутній в якості гостя на заході Мурад Зейналов поділився спогадами свого дідуся про те, як вони вимушені були залишити  окуповані агресором азербайджанські землі, внаслідок чого стали біженцями. “І тільки завдяки героїчним азербайджанським солдатам і офіцерам, які під час Карабахської війни билися не на життя, а на смерть, підтримці усього азербайджанського народу, під керівництвом політичного наступника великого Гейдара Алієва – Президента Ільхама Алієва, який перетворив Азербайджан на сильну державу-переможця, були відновлені територіальна цілісність і суверенітет, що поклали кінець 30-річної окупації нашої країни”, – зазначив Мурад Зейналов.

Завідувачка методичним відділом Світлана Молчанова ознайомила учасників заходу з книжковою виставкою і представила їхній увазі відеоролик про братній Азербайджан.

У художній частині заходу Марина Подільська прочитала вірш Расула Рзи “Краплі” у перекладі відомого Данила Бакуменка, а Дарина Гладка виконала українську “Пісню про захисника”.

Після закінчення заходу зробили загальне фото на пам’ять.

Намазали МУСТАФАЕВ

учений-дослідник

Інформація згідно матеріалам сайту https://br.az

70
БІЛЬШЕ НОВИН