Eng
740

Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців Наталія Пошивайло-Таулер провела зустріч зі студентами ПУЕТ

Віцепрезидентка Світового Конгресу Українців Наталія Пошивайло-Таулер провела зустріч зі студентами Полтавського університету економіки і торгівлі. Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору говорили про геноцид українського народу 1932-33 років.

Голодомор – одна з найстрашніших трагедій українського народу. Згідно з оцінками Інституту демографії та соціальних досліджень імені М.Птухи НАН України, демографічні втрати України внаслідок штучно організованого комуністичною владою Голодомору в 1932-1933 роках становлять понад 4,5 мільйони осіб або 13% населення. Практично кожна наша родина пережила трагедію загибелі своїх членів від голоду. Але тривалий час про геноцид українського народу мовчали – через страх бути покараними комуністичним режимом. Розповіли здебільшого ті, хто виїхав за кордон. Саме завдяки роботі Світового Конгресу Вільних Українців (з 1991 року – Світовий Конгрес Українців), світ дізнався про Голодомор, а міжнародні організації визнали його геноцидом. Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору, в Полтавському університеті економіки і торгівлі, говорили про трагічні події 1932-1933 років. Як нині у світі вшановують та бережуть пам’ять  про страшну трагедію українського народу, про роль діаспори, Ukrainian World Congres та Holodomor Descendants Network (Мережу нащадків Голодомору), студентам-першокурсникам ПУЕТ розповіла онлайн під час гостьової лекції віцепрезидентка Світового Конгресу Українців у Південній півкулі, очільниця освітньої референтури Світової Федерації Українських Жіночих Організацій, історикиня, меценатка, яка нині живе в Австралії – Наталія Пошивайло-Таулер. Пані Наталія народилася і виросла в Полтаві, але багато років тому виїхала до Австралії. Вона є нащадком відомої родини майстрів художньої кераміки – Явдохи та Гаврила Пошивайлів. Її предкам, на жаль, довелося відчути на собі трагедію «голодних років».

«Мої дідусь і бабуся, які були з Опішні, часто вдома говорили про Голодомор. Це не були сльози, не були нарікання. Це була розповідь про пережите особисто. Що ми можемо зробити,  як покоління нащадків українців, які пережили Голод? Записувати родинні історії  дітей, онуків тих,  хто пережив Голод. А потім поширювати це відео…»

За кілька хвилин після того, як Пані Наталія навела факти про мученицькі голодні смерті цілих родин,  вулиць, сіл… у великій аудиторії запала тиша. На обличчях – здивування, сльози, розгубленість. Сучасна молодь не може усвідомити, як на теренах України всього кілька поколінь тому могли відбуватися такі жахи. Найбільше присутніх вразили уривки з книги спогадів емігрантки Тетяни Черевань-Волинець з села Глинське, Полтавської області  – опис «конфіскації» всіх харчів, речей і худоби та фізичне знущання з людей. Одна зі студенток порівняла поведінку тогочасних комуністів з терором сучасних рашистів на окупованих територіях. Наталія Пошивайло-Таулер також презентувала аудиторії книгу спогадів про Голодомор «Через вогонь над водою», укладачкою якої вона є.

Нині українська діаспора в Австралії налічує майже 33 тисячі представників нашого етносу. Більшість з них, за словами спікерки, це нащадки колишніх гастарбайтерів, які емігрували до Австралії в кінці 40-х років минулого століття. Тема Голодомору для багатьох з них є частиною історії їхніх родин. Тому, на далекому континенті українці активно адвокатують тему Голодомору: виступають в Парламенті Австралії, на місцевому телебаченні, радіо, видають листівки, проводять виставки, вивішують в громадських місцях банери, запускають акції з хештегами… Під час спілкування, пані Наталія продемонструвала молоді створену в Австралії 2021 року платформу – «Мережа нащадків Голодомору». Також віцепрезидентка Світового Конгресу Українців Наталія Пошивайло-Таулер ознайомила студентів Полтавського університету економіки і торгівлі з унікальними виданнями діаспорян, в яких описані долі тих, хто пережив Голодомор – «Голоси з-за океану», «Марія». Крім заокеанських видань, під час лекції, разом зі студентами обговорювали й українські книги та фільми, де висвітлюють тему Голодомору. Інформація про злочини комуністичного режиму має бути максимально поширена. Такої думки дотримується і директорка Навчально-наукового інституту денної освіти ПУЕТ, Аліна Ткаченко:

«Це важливо, адже Україна зараз на етапі війни і діти мають розуміти історичні зв’язки, які передумови цієї страшної війни були в нашій історії. Ті,  хто забуває  свою історію, не мають майбутнього. Це – національна пам’ять. Вважаю, що з молоддю треба сьогодні багато працювати, адже через тривале дистанційне навчання, можливо, трішки менше пам’ятних заходів для них проводили. Це треба поновлювати – щоб, як сьогодні, вони мали змогу поспілкуватися з істориками, письменниками, краєзнавцями».

Студенти, після діалогу з Наталією Пошивайло-Таулер, висловили побажання продовжити обговорення теми Голодомору, але вже на місцевому матеріалі – архівних даних, спогадах полтавців.

«Такі заходи потрібні, особливо зараз, коли в Україні триває війна. Сьогодні нам розповідали про Голодомор-геноцид. А це ж історія наших предків, це наше життя. Такі речі потрібно знати. Те, що ми сьогодні почули,  унікальна інформація»,- розповідає Софія Дробина, студентка 1 курсу, спеціальність «Міжнародні економічні відносини».

«На мою думку, інформування про такі важливі історичні події, як про Голодомор,  є  важливим аспектом виховання патріотизму. Ми маємо знати та розуміти уроки історії нашої країни. А в Інтернеті нині стільки різної інформації, але вона не завжди коректна. Вдома ми інколи організовуємо «історичні вечори», але про Голодомор ще не говорили. Після того, що я почув на заході, обов’язково запалимо «свічку пам’яті» в суботу, як данину пам’яті загиблим під час Голодомору»,- вважає Денис Сенатор студент 1 курсу, спеціальність «Комп’ютерні науки».

«Про Голодомор молоді обов’язково треба розповідати. Багато з нас не знають про ті події – хто в цьому винен і якими були наслідки цього Голодомору в Україні. Після таких заходів ясніше розумієш хто друг, а хто ворог і чому росія напала на нас сьогодні», – ділиться роздумами майбутня юристка, студентка 1 курсу, Анастасія Добродєєва.

Після спілкування з віцепрезиденткою Світового Конгресу Українців та очільницею освітньої референтури  Світової Федерації Українських Жіночих Організацій – Наталією Пошивайло-Таулер, студенти хвилиною мовчання вшанували пам’ять жертв Голодомору і переглянули фільм про причини Голодомору-геноциду в Україні «Як злочин став можливим», створений Українським інститутом національної пам’яті.

Сьогодні, 24 листопада, протягом дня, представники української діаспори й Світового Конгресу Українців в Австралії, перед Парламентом штату Вікторія (де живе Наталія Пошивайло-Таулер), демонструють фільми та світлини про Голодомор. А потім, під звуки мелодії Мирослава Скорика «Свіча», запалять символічну «свічку пам’яті» – на знак пошани й скорботи за загиблими та ненародженими в роки Голодомору-геноциду українцями.  

БІЛЬШЕ НОВИН