І зацвіте сакура!

В Полтаві вже стало доброю традицією перед Великодніми святами впорядковувати прибудинкові території, вулиці, сквери, парки. Гуртом, родиною завжди це робили й студенти та співробітники університету.

З гаміром, жартами, сподіваннями на добро. І кожного року біля університету висаджувалися нові дерева. Ця традиція зародилася іще в 1970-ті роки. Сьогодні про них нагадують величні смереки, під тінню яких влітку приємно пройтися від пам’ятника Борису Мартосу до центрального університетського корпусу. При цьому можна ще й помилуватися різнобарв’ями квітів на клумбі, яка за понад 50 років сформувалась в одну з екологічних домінантів університетської території.

За 20 років між університетськими гуртожитками виріс чудовий березовий сквер, закладений студентами кінця 1990-х – початку 2000-х років. Він – улюблене місце відпочинку студентів нинішніх, випускників, які нерідко дивуються як швидко плине час. Своєрідні екоцентри склалися у внутрішніх двориках університету. Ними вже кілька років поспіль опікується начальник служби охорони Олександр Бутенко. Він же планує розміщення та визначає сорти дерев, які щороку висаджуються у сквері напроти центрального корпусу університету.

Відтак, перелік локацій і план передвеликоднього місячника чистоти в університеті були традиційними. Але війна внесла свої корективи в їх реалізацію. Роботи на еколокаціях проводилися невеликими групами волонтерів з дотриманням усіх заходів безпеки воєнного часу. Приємно, що до них долучилися й активно працювали переселенці із зони активних бойових дій. Спільними зусиллями були впорядковані клумби й зелені газони, сквери й внутрішні дворики. А родзинкою цього року стала алея японських сакур,  дбайливо висаджених перед центральним корпусом університету. Всі хто був причетний до її закладання впевнено говорили: «Після перемоги України вона кожної весни буде нагадувати про те, що навіть у найважчі дні ми свято вірили у майбутнє  нашого народу і прагнули аби воно було справді красивим і квітучим!»