СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА БУДНІВ ВОЄННОГО СТАНУ

ПАПЕРОВІ «ВІСТІ…» ПОВЕРТАЮТЬСЯ ДО ЧИТАЧІВ

Мені дуже приємно повідомити вам, що редакція «Вістей…» планує поновити вихід газети на папері вже 12 травня.  Сильніше ми чекаємо лише перемоги наших Збройних Сил України над російськими фашистами і миру на нашій землі.

Саме 24 лютого вийшов останній довоєнний паперовий номер «Вістей…». Знаємо, що до переважної більшості наших передплатників він дійшов, хоч і з великим запізненням.

Протягом усіх цих 64 днів війни газета «Вісті…» не зникала з інформаційного поля країни. Ми вели літопис роботи споживчої кооперації в умовах воєнного стану. Як на мене, це унікальні матеріали про роботу, боротьбу, допомогу і втрати галузі під час цієї страшної війни. Ми видали 37 випусків у електронному варіанті. Їх можна прочитати на офіційному сайті Укркоопспілки. Найкращі матеріали обов’язково надрукуємо у паперових випусках «Вістей…». Адже читацька аудиторія, яка мала доступ до електронної версії газети, порівняно з кількістю передплатників «Вістей…» незначна.

Колектив редакції майже в повному складі весь цей час залишався у Києві. Та, на жаль, видавати газету в паперовому вигляді ми не могли. Адже (і кому, як не працівникам кооперативних торговельних закладів, це знати) було повністю зруйновано логістику доставки всіх газет, не працювали комбінати друку в Києві, та й перебувати в офісі, розташованому в самісінькому центрі столиці, було небезпечно.

На жаль, нині газету також доставлятимуть не до всіх передплатників. За офіційними даними Укрпошти до Луганської, Донецької, Херсонської областей через активні воєнні дії газети не привозять. Хоча в цих областях багато наших передплатників. Усі ці проблеми воєнного стану тимчасові. Після перемоги ЗСУ над агресором усе відновимо. Адже кожному з нас потрібна робота, потрібно робити відрахування до бюджету, щоб працювала економіка країни. На кожного з нас іще чекають непрості часи: війна триває, гинуть наші герої-воїни, гинуть цивільні, гинуть діти, руйнуються наші міста, села, наші домівки, залишається загроза ракетних ударів навіть по розташованих у глибокому тилу регіонах. Але ми сьогодні абсолютно інші, ніж були в перші дні війни. Ми багато вміємо, знаємо, багато чому навчились, ми впевнені у перемозі й уже готуємося до відновлення країни. Наша армія теж за два місяці зміцніла в рази. ЗСУ сьогодні реально найсильніша армія світу.

Ну, а поки що вважатимемо повернення паперового варіанта «Вістей…» до своїх читачів маленькою складовою великої перемоги. До зустрічі!

Оксана ГУЦУЛ, головний редактор «Вістей…»

Ювілей

Рівненщина

ДИВОСВІТ НІНИ ХАРКЕВИЧ

Кажуть, грамотний головний бухгалтер-фінансист – права рука керівника. Це правильно: щоб ухвалити вмотивовані адекватні рішення, потрібні холодний розум та скрупульозний розрахунок – через належний фінансовий аналіз та прогнозування.

Директор департаменту фінансів та обліку споживспілки Ніна Харкевич поєднала в собі всі ці речі. Завдяки цифрам вона відкриває цілий кооперативний світ – маленький чи великий, потужний. А задавши бухгалтерові лише кілька простих, на перший погляд, але фахових питань, без проблем розкладе всю фінансову картину тієї чи іншої організації: чи стабільна вона сьогодні й чи буде такою завтра.

…Ніна Адамівна народилася в Криму, там закінчила кооперативний технікум і почала працювати в кооперації. Але паралельно вступила до Львівського торговельно-економічного інституту на нелегку спеціальність «Бухгалтерський облік та аналіз господарських процесів». Сусіди, знайомі дивувалися: як – у Львів? Навіщо так далеко? Тоді в неї ще не було готової відповіді на це заитання… Але вперше побувавши в місті Лева, закохалася в нього назавжди! І тепер, зізнається, це одне з її улюблених місць, яке додає натхнення та життєдайної сили.

На Рівненщині її кооперативна стежина розпочалася з комбінату громадського харчування Гощанського райспоживтовариства, де працювала головним бухгалтером. Затим пролягла до виробничого автотранспортного об’єднання облспоживспілки – на цілих 15 років: головний бухгалтер організації із, зрозуміло, зовсім іншою специфікою. Втім, якщо володієш азами аналізу господарських процесів, усе вловлюєш оперативно. Директор ВАО Микола Оксимчук стверджує: з Ніною Адамівною йому було легко й просто. А головне – надійно.

Не дивно, що наступною професійною сходинкою стала відповідальна посада директора департаменту фінансів та обліку споживспілки. Тут уже недостатньо самої лише специфіки – треба фінансовим рентгеном бачити наскрізь і відчувати всю кооперацію: і торгівлю, й ресторанне господарство, й виробництво, і заготівлі… Й вона відчуває це розмаїття сповна! Вловила й осягнула все так швидко, як тільки це можливо. Швидко опанувала кілька нових комп’ютерних програм.

До слова, Ніна Адамівна – фінансист та бухгалтер нового покоління: щойно з’явилася можливість, вона замінила паперову звітність до податкової електронною. За нею пішли інші бухгалтери: для колег Адамівна ніколи не шкодує ані знань, ані часу, щоб поділитися новинками, тим, що знає й уміє сама. Законодавство, й відповідно, вимоги до бухгалтерської звітності змінюються так швидко, що вчитися треба постійно: інакше ніяк. Вона встигає осягнути всі новинки й, так би мовити, одразу ж накласти їх на кооперативне життя, спрогнозувавши, як підуть справи далі. Її прогнози зазвичай не підводять. За це насамперед її цінує керівництво (у Ніни Харкевич чимало почесних відзнак, у тому числі «Знак Пошани») та колеги, чимало з яких стали добрими друзями.

А ще – за велике й співчутливе серце, яке ладна розділити на всіх людей, котрі потребують підтримки: чи то моральної, чи фінансової. Не минуло й року, як Ніна Адамівна втратила молодшу сестру, котру з усіх сил тримала на цьому світі… Але одразу взяла під опіку хвору дівчинку зі свого гуртожитку на Млинівській (вона живе скромно й ніколи не ставить матеріальне вище від людського). 14-річна Ганнуся, яка мала купу невтішних діагнозів, узялася за пензлі та фарби й почала творити картини! Ніна Адамівна підтримала її в цьому, а ще – придбала не одне її полотно. Тепер вони з Ганнусею найкращі подруги: різниця в десятки років зовсім не перешкода.

Ніна Харкевич дуже любить подорожувати: свій дивосвіт збагачує враженнями про нові країни, дізнається, як живуть там люди, й залюбки припадає до витоків цивілізації. Приміром, до Єрусалима, каже, треба дозріти, й тільки тоді прямувати на Святу землю. Такий висновок зробила, побувавши там.

Її плани на подорожі перервала війна (переконана, що ювілей Ніна Адамівна хотіла зустріти в пошуках нових безцінних вражень). Не може сприйняти материнським серцем це жахіття посеред Європи в ХХІ столітті! Болить серце і за наших захисників, і за рідних дітей – доньку та зятя, попереду в яких ціле життя. Нині вони поруч зі своєю найкращою в світі матусею. І це дарує їй бодай відносний спокій, віру та надію.

Інна ОМЕЛЯНЧУК

Вітання

Правління Рівненської споживспілки, обласна профспілкова організація щиро вітають директора департаменту фінансів та обліку споживспілки Ніну ХАРКЕВИЧ із гарним ювілеєм!

Ще небо хмарами не вкрите,

Ще так прозоро сяють роси,

А вже по ліву руку – літо,

А вже по праву руку – осінь…

Ще очі блиску не позбулись,

Ще серце жити не стомилось,

А вже по ліву руку – юність,

А вже по праву руку – зрілість…

А час летить нестримно далі,

Й душа немовби молодіє.

По ліву руку всі печалі,

По праву руку – всі надії!

Проблема

ТОРГІВЛЯ АЛКОГОЛЕМ: БУТИ ЧИ НЕ БУТИ

Тернопільщина …Знову вийшло за принципом «хотіли як краще, а вийшло, як завжди». Йдеться про рішення уряду призупинити торгівлю алкогольними напоями в роздрібній торгівлі, громадському харчуванні на період воєнних дій. З одного боку, цю позицію ніби варто вітати, бо зловживання алкоголем у такі скрутні періоди може зростати. З іншого, це шалені збитки, мільйонні втрати від того, що немає акцизних відрахувань до бюджету.

Чортківське райспоживтовариство, що на Тернопільщині, – показовий приклад того, як працює призупинення торгівлі алкогольними напоями.

Голова правління РСТ Іван Заболотний розповів: від початку заборони реалізації алкогольних напоїв місцеві бюджети лише від споживчої кооперації недоотримують  щомісяця понад тридцять тисяч гривень таких податків. І це лише по одному району.

Окрім цього, зазнає втрат і сама споживча кооперація. На торговельних підприємствах району накопичилося алкогольних залишків на понад 800 тисяч гривень. А це вилучені з обороту фінансові ресурси, недоотримана заробітна плата продавців, недоплата податків на заробітну плату тощо. До того ж завершується термін реалізації вин деяких марок.

– Мабуть, такого колапсу можна було б уникнути. Приміром, у сусідніх областях, де нарешті порахували втрати до бюджетів, вже повернули  право торгувати алкогольними напоями, – каже Іван Заболотний. – У нас же можливість накопичувати більше бюджетних коштів у воєнний час мало цікавить органи місцевого самоврядування, які мають дозвільне право на реалізацію цього акцизного збору. Мені особисто доводилося виступати на зібраннях представників територіальних громад, пояснювати їм, чому треба дозволити торгівлю. Від цього, як на мене, під час війни буде більше користі, ніж від заборони.

Михайло  Мазур

Консультуємо

СВЯТКОВІ ДНІ, ЩО СТАЛИ РОБОЧИМИ: НАСЛІДКИ ЇХ СКАСУВАННЯ

Коментуючи Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2136-ІХ (далі — Закон №2136), ми привертали вашу увагу до того, що ним призупинено дію деяких статей Кодексу законів про працю України (КЗпП), що визначають:

• перелік святкових та неробочих днів (ст.73; далі — святкові дні);
• скорочення на годину роботи в передсвятковий день (ст.53);
• перенесення вихідного, якщо на нього припав святковий день (ст.67).

Відтак святковий день Великдень (24.04) став звичайним вихідним днем, а вихідний у понеділок (25.04) — робочим (тому що скасовано перенесення вихідного, якщо на нього припав святковий).

Як з’ясувалося, це спричинило жваві дискусії у бухгалтерів та кадровиків про те, як бути з тривалістю відпусток, як складати накази про їх надання, як оплачувати роботу в дні, що були святковими чи вихідними, а стають робочими, чи можуть вони надалі бути вихідними. І якщо раніше всі суперечки точилися навколо цих двох дат, то після того, як Президент України вніс до Верховної Ради України указ про продовження воєнного стану, стало очевидно, що й травень буде без святкових днів:

• 1 травня — неділя — буде звичайним вихідним днем, а 2 травня — понеділок — робочим;
• 9 травня — понеділок — буде звичайним робочим днем.

Як наслідок:

• у квітні норма тривалості робочого часу «автоматично» зростає до 21 робочого дня і 168 робочих годин (за 5-денного робочого тижня), а було 20 і 160 відповідно;
• у травні норма тривалості робочого часу «автоматично» зростає до 22 робочих днів і 176 робочих годин (за 5-денного робочого тижня), а було 20 і 160 відповідно.

Чи вплине це на інтереси працівників? Так, тому що доведеться працювати більше. Причому працівники, які отримують посадові оклади, працюватимуть за таку саму зарплату, тому що оклад — це плата за виконану місячну норму робочого часу. Працівники, чию роботу оплачують погодинно, отримають більше.

Наприклад, якщо двірник працює, отримуючи оклад на рівні мінімальної зарплати 6500 грн, то він до змін у квітні та травні отримав би 6500гр н (відпрацювавши всі робочі дні/години), і після змін, коли тривалість робочого часу зростає, так само отримає 6500 грн.

Якщо ж двірнику платять мінімальну погодинну ставку 39,26 грн, то він у квітні замість 6281,60 грн (160 год. × 39,26 грн) отримає 6595,68 грн (168 × 39,26); а у травні замість 6281,60 грн (160 × 39,26) — 6 909,76 грн (176 × 39,26).

Такий «перекос» у зарплаті виникає тому, що зі збільшенням норми тривалості робочого часу годинні тарифні ставки слід перераховувати (вони, як правило, зменшуються). Мінімальна заробітна плата у погодинному розмірі також визначається з середньомісячної норми тривалості робочого часу за рік за 40-годинного робочого тижня (постанова КМУ від 5.05.2010 р. №330). Але вона затверджується законами про держбюджет на відповідний рік, і самостійно перерахувати її не можна.

На тривалість відпусток і їх оплату скасування святкових днів не вплине. Якщо працівник має право на 24 календарних дні, то незалежно від того, скільки святкових днів припадає на час відпустки, йому однаково буде оплачено за середнім заробітком 24 календарних дні. Звісно, тривалість відпустки умовно скоротиться.

Наприклад, якби працівник йшов у відпустку з 2.05, то до змін він мав би вийти на роботу 27.05 (відпустка, як вважають, продовжувалася на один день), а тепер — 26.05 (9 травня — робочий день).

Починаючи з червня, працівники отримуватимуть меншу суму відпускних, тому що в розрахунковому періоді скоротиться кількість святкових днів. Середня зарплата для оплати часу відпусток обчислюється з доходу за останні 12 календарних місяців, що ділиться на кількість календарних днів за винятком святкових.

Наприклад, умовний сторож до змін отримав би у червні за 24 календарних дні відпустки 5288,14 грн ((6500,00грн × 12 міс.) ÷ (365 к. д. – 11 святкових) × 24). Після змін він отримає 5243,70 ((6500 грн × 12) ÷ (365 – 8) × 24).

На страховий стаж для пенсії зміна кількості святкових днів не впливає.

Ще одна проблема, що обговорюється і викликає суперечки: чи можна, щоб понеділок після Великодня, 2.05 і 9.05 надалі були вихідними днями і працівники не виходили на роботу?

Можна. Для цього потрібно, щоб роботодавець видав окремо наказ про встановлення понеділка після Великодня, 2.05 і 9.05 вихідними днями і закріпив норму тривалості робочого часу по 20 робочих днів і 160 робочих годин (як і було). Таке право йому надають насамперед:

• ст.9-1 КЗпП, в якій сказано, що підприємства в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно з законодавством трудові й соціально-побутові пільги для працівників;
• ст.50 КЗпП з урахуванням ст.6 Закону №1236, якими встановлено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 60 годин на тиждень. А підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу.

Чи робити ці дні вихідними, вирішувати роботодавцю. У протилежному разі працівники можуть спробувати скористатися правом на відпустки, але слід враховувати, що у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури (ст. 12 Закону №2136).

Дмитро Починок,

консультант з питань оплати праці

З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств