СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА БУДНІВ ВОЄННОГО СТАНУ
ФОРМУЛА УКРАЇНЦІВ
Тим часом як космічна компанія Ілона Маска запускає на орбіту першу приватну місію, у складі якої немає жодного «державного» космонавта, на іншій частині планети російська орда вбиває людей, знищує українські міста та села, прагнучи захопити якомога більше земель. Для чого? Ну, аж ніяк не задля того, аби не те що – на захоплених землях, а хоча б на своїх «исконно русских территориях» зробити все так, щоб життя там відповідало рівню цивілізації 2022 року. Тобто щоб оті варвари, які зайшли на наші землі, так відверто не дивувалися асфальтованим дорогам, електропостачанню в маленьких містечках і селах, не шукали кнопок на сучасному телевізорі або пристрій, куди треба вставляти відеокасети, не сприймали навіть старі серії айфонів як нездійснену мрію усього життя тощо. Після того, як орків вибили з наших містечок і сіл, ми дізналися і про рівень їх жорстокості, і про рівень просто дивовижної тупості, примітивізму й бідності. Цікаво, чи виникне хоча б в одного дивом не вбитого російського солдата на нашій землі потім запитання: а чому ж у їхній такій величезній країні, такій багатій на нафту, газ та корисні копалини, життя людей вже за 100 км від москви – суцільне жебрацтво, бруд, багнюка, відсутність елементарних санітарних умов, де найбільша радість – залитися дешевою горілкою.
Мені здається, що ота російська гидота, яка навчилася лише вбивати та руйнувати, навіть після своєї поразки так нічого і не усвідомить. Бо цивілізований світ буде недоступним для росії і її громадян – з усіма його надбаннями та здобутками, можливостями і радостями. Вони не дізнаються і не відчують усіх принад життя сучасного світу. Тупість, помножена на заздрість та жорстокість, дорівнюють ізоляції і занепаду. Цю формулу винайшов не Ілон Маск. Її винайшли українці. І вона працює.
Мене дуже тішить той факт, що орки, яким пощастить вціліти після війни, повернуться в свої смердючі міста та села і зануряться у ще більший занепад, бідність, хаос. Вони спостерігатимуть за повільною, а тому ще більш болісною, смертю «великой российской империи» і себе у ній, українці, разом із цивілізованим світом запускатимуть у космос кораблі і своїх людей, годуватимуть себе і світ тим, що даватиме родюча українська земля, виховуватимуть своїх дітей у любові й достатку…
У нас вірить і на нас чекає цивілізований світ. Й Ілон Маск, до речі, теж…
Оксана ГУЦУЛ, головний редактор «Вістей…»
ЖИТОМИРЩИНА
Міцний тил, переможний фронт
Минуло два місяці з того жахливого світанку, коли Україну розбудили ракетні обстріли кровожерливої орди, пробудивши в один момент майже весь миролюбний світ. Бо хто ж міг подумати, що неспровоковану війну в центрі Європи проти суверенної держави почне росія. У ХХІ столітті!
Але «бандерівці» та «націоналісти», вся країна, об’єднавшись проти «визволителів», женуть їх ііз рідної землі.
Кооператори всієї України і Житомирщини зокрема завжди були й лишаються незмінними і незамінними виконавцями покладеної на них важливої місії – забезпечення товарами першої необхідності й послугами наших споживачів, до того ж забезпечення повного та безперебійного.
– Географія торговельної мережі споживчого товариства «Універсал-15» охоплює всі чотири адміністративні райони області, – повідомив голова споживчого товариства Олександр Артиш. – Подолавши логістичні проблеми та перебої з пальним, які виникли в перші дні війни, споживче товариство працює у звичайному режимі, постачаючи товари в усі магазини.
Комерційна служба гнучко і оперативно реагує на зміни попиту населення у нинішніх складних умовах та вживає всіх необхідних заходів для його максимального задоволення.
У наших магазинах сьогодні є всі основні групи продовольчих і непродовольчих товарів. Продовольчі товари, на які Кабінет Міністрів України встановив обмеження рівня торговельної надбавки, у кооперативних магазинах продають із дотриманням цих вимог.
Як і під час пандемії, наші продавчині працюють на «передовій лінії фронту» з розумінням, честю і людською гідністю. Важко було працювати у північних районах області, мешканці яких першими відчули на собі жах війни.
Виконуючи соціальну та господарську місію, колектив споживчого товариства успішно постійно збільшує товарооборот.
Візьмімо для прикладу магазин у селі Кочерів. Тут мешкає 560 осіб. Товарооборот за березень становив майже мільйон гривень, що у 1,5 раза більше, ніж було до війни. Цьому значною мірою посприяло і обслуговування переселенців із Києва та ефективна праця, доброзичливе ставлення до покупців продавчинь магазину Світлани Міненко, Тетяни Білюк та Тетяни Карпенко. І ці приклади непоодинокі. Вони яскраво свідчать, що перемога здобувається на фронті, а сприяє цьому тил.
Тож Перемога буде за нами і все буде Україна!
Зоя Цвєтаєва
ЗАКАРПАТТЯ
В Іршавській райспоживспілці привітали з Великоднем людей з інвалідністю
Кілька років поспіль напередодні свята Воскресіння Христового голова правління Іршавської РСС Сергій Лупак запрошував до райспоживспілки членів громадської організації «Товариство людей з інвалідністю». Попри війну, традицію цьогоріч вирішили не порушувати, тож 22 квітня відбулася чергова зустріч.
Сергій Андрійович привітав присутніх із Великоднем і вручив чудові продуктові набори.
Від імені запрошених гостей голова громадської організації Михайло Ісак подякував Сергію Лупаку за постійну співпрацю і підтримку людей з інвалідністю.
– Саме завдяки таким людям, як Сергій Андрійович, ми маємо змогу зібратися, поспілкуватися, привітати одне одного, адже це для нас додатковий стимул у житті, – зазначив Михайло Дмитрович.
Також правління громадської організації «Товариство людей з інвалідністю» прийняло рішення клопотати перед Закарпатською облспоживспілкою щодо відзначення голови правління Іршавської райспоживспілки Сергія Лупака за вагомий особистий внесок у соціальну підтримку людей з обмеженими фізичними можливостями.
За Facebook-сторінкою райспоживспілки
КОНСУЛЬТУЄМО
Залучення до роботи у вихідні дні під час воєнного стану
За новим Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. №2136-ІХ призупинено дію ст. 71, 72 і 73 Кодексу законів про працю України (КЗпП), що розширило права роботодавців стосовно залучення працівників до роботи у вихідні дні, а також вплинуло на порядок їх оплати.
Ч. 1 ст. 71 КЗпП було встановлено, що робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускалося тільки з дозволу профспілки і лише у виняткових випадках (для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, нещасних випадків та ін.) за окремим письмовим наказом (розпорядженням) роботодавця.
Оскільки дію цієї статті призупинено, то робота у вихідні дозволяється. І не тільки в якихось виняткових випадках, а й в інших, які найчастіше формулювали так: «у зв’язку з виробничою необхідністю».
Стаття 73 КЗпП визначала перелік святкових і неробочих днів — їх під час воєнного стану не існує. Ті, що припадали на вихідні (суботу чи неділю), є звичайними вихідними днями, а на робочі дні — звичайними робочими. Тому питання про залучення працівників до роботи у святкові дні не розгядається.
Ст. 72 КЗпП визначала порядок надання компенсації за роботу у вихідні дні. Робота у вихідний день могла компенсуватися за згодою сторін наданням іншого дня відпочинку (так званий «відгул») або у грошовій формі в подвійному розмірі. Тепер, під час воєнного стану, ця норма не діє.
Здавалось би, святкових днів немає, у вихідні робота дозволена, то в чому проблема? У тому, що неодноразово у спеціалізованих бухгалтерських групах у соцмережах висловлювалася думка, що робота у вихідні дні не оплачується, мовляв ст. 72 КЗпП не діє. Але це хибна думка.
Якщо працівника залучено до роботи у вихідний день, то його слід вважати звичайним робочим днем. І робота в такий день має оплачуватися в розмірі не меншому, ніж в інший робочий день. Це питання виникало і раніше, коли працівник за роботу брав «відгул». Але Мінсоцполітики ще у листі від 29.12.2009 р. №853/13/84-09 роз’яснило, що якщо працівник за роботу у вихідний як компенсацію бере «відгул», то робота у вихідний оплачується в одинарному розмірі (по суті робочий і інший вихідний міняли місцями). Тож і тепер діємо аналогічно: робота у вихідний день має оплачуватися, наголошуємо, в розмірі не меншому, ніж в інший робочий день.
Але роботодавець і працівник мають право домовитися між собою, що робота буде оплачена і в подвійному розмірі (як раніше), це їх право. Так само як і домовитися, що працівнику буде надано інший день відпочинку («відгул»), як це практикували раніше.
Водночас слід звернути увагу, що відповідно до ст. 6 Закону № 2136 тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин. Але це не означає, що його не повинно бути взагалі. Тому роботодавцям все ж не вдасться позбавити працівників вихідних днів. (А тому й можна дискутувати про згоду на це працівника, але це вже зовсім інша історія.)
Дмитро Починок,
консультант з питань оплати праці
З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств