СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ
Коментує фахівець
Маріанна ПИЛИПЕНКО: «Насамперед цікавими для системи кооперації є пільги для «єдинників»
Сьогодні кожен житель нашої країни незалежно від того, у якому регіоні України чи в якій країні перебуває, живе новинами з фронту. Там мужні, сильні українські воїни виборюють у російської орди наше право жити у вільній і демократичній країні тим життям, яким ми хочемо.
Доля країни вирішується і в тилу. Від повноцінної та ефективної роботи економіки в умовах воєнного часу також залежать успіхи на фронті й майбутнє держави. Бо війна потребує багато коштів, а потім потребуватиме їх не менше – на відбудову нашої країни, яку руйнують орки.
Тому рішення, які сьогодні приймає уряд, зміни в законодавстві, які вносить Верховна Рада, – усе це надзвичайно важливо і необхідно до виконання. Система споживчої кооперації нині разом з іншими галузями тримає економічний фронт.
Ми звернулися до заступника директора фінансового Департаменту Укркоопспілки Маріанни Віталіївни Пилипенко прокоментувати найважливіші нові зміни в галузі податкового законодавства та інші, які стосуються зокрема й діяльності споживчої кооперації.
– У зв’язку з воєнним станом і для стимуляції відновлення активності бізнесу уряд запровадив низку пільг щодо оподаткування певних видів підприємницької та виробничої діяльності. Чи є серед них актуальні для системи споживчої кооперації, а якщо так, то до яких органів слід звертатися керівникам, аби скористатися цими пільгами?
– Справді, Верховна Рада України внесла зміни до Податкового кодексу, чим запровадила мініподаткову «воєнну» реформу, яка повинна покращити стан економіки в період воєнного стану. Значна частина цих змін спрямована на підтримку саме малого та середнього бізнесу.
За 2 тижні після початку війни Advanter Group та Ліга ділових клубів України провели дослідження, як військові дії вплинули на малий та середній бізнес. Результати просто приголомшують. Так, лише прямі втрати цього сегменту бізнесу за перші 2 тижні війни становлять майже 60 млрд. доларів, 79% малих та середніх підприємств в Україні повністю або частково припинили роботу, повністю зупинені 54% підприємств. Релокація бізнесу відбулася лише у 2% компаній, перебувають у процесі – 19%. На жаль, назавжди втратили можливість керувати своїм бізнесом 31% компаній, не бачать сенсу у релокації 48% компаній.
Безумовно, повноцінно функціонувати в умовах війни складно навіть тим підприємствам, які працюють поза зоною бойових дій, бо розірвані логістичні ланцюжки, знизилася купівельна спроможність населення, змінилася структура попиту тощо.
Держава дуже добре розуміє це і робить важливі кроки назустріч нам із вами – і як представникам бізнесу, і як громадянам України, котрі постраждали від війни.
Ідеться не лише про велику кількість прямих податкових пільг та послаблень, а й про спрощення адміністрування податків, послаблення фіскальної функції держави тощо.
Для системи споживчої кооперації насамперед цікаві пільги «єдинникам». Так, представники 1 та 2 груп єдиного податку мають право не сплачувати єдиний податок та не подавати відповідні декларації. Штрафні санкції за несплату податків і неподачу декларацій до них не застосовують.
Перехід підприємств на спрощену систему оподаткування за ставкою 2% від обороту (3 група єдиного податку), на мою думку, доцільний для підприємств, планове податкове навантаження яких на період воєнних дій перевищує зазначену суму. Адже йдеться ще й про так звані «перехідні залишки» та їх облік і адміністрування. Моє спілкування з численними колегами засвідчило, що далеко не всі малі підприємства по факту ухвалили рішення про перехід на ставку єдиного податку 2%.
Більш цікавою така пільга, безумовно, буде для великого бізнесу. Замість ПДВ (20%) та податку на прибуток (18%) вони сплачуватимуть 2% з обороту.
– Оборот понад 10 млрд грн в Україні (а саме така нова порогова сума для можливості переходу) мають лише 110 компаній, – каже голова економічного комітету Верховної Ради України Дмитро Наталуха. – Це радикальне рішення, але воно має зберегти те, що називається тилом.
– На цю систему зможе перейти практично весь бізнес у країні, крім найбільших заводів, – в унісон говорить депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк.
Підтвердженням цих думок може слугувати нещодавно оприлюднена статистика ДПСУ станом на 30.03.2022 р. За нею бажання перейти на спрощену систему оподаткування зі ставкою 2% від доходу мають 29585 юридичних осіб (з 1,25 млн загальної кількості) та 118914 ФОПів. Отже, лише 2,3% від загальної кількості юридичних осіб виявили бажання скористатися цієї податковою нормою. Причому це визначальні бізнес-групи та відомі бренди, такі, як ТОВ «Метінвест Діджитал», ТОВ «Епіцентр-К», ТОВ «Юск Україна», ППТФ «Антошка», для яких ефективність такого переходу очевидна.
Отже, ще раз наголошую, що для наших малих підприємств в основі прийняття рішення має бути чіткий математичний розрахунок з урахуванням того, що можливість застосовувати ставку 2% є лише на період дії воєнного стану.
Якщо рішення прийнято, то перейти на спрощену систему оподаткування можна в будь-який період, починаючи з 1 квітня 2022 р. Для цього особа подає до податкового органу, розташованого за її податковою адресою, відповідну заяву та розрахунок доходу за попередній календарний рік. Документи можна подати до останнього числа місяця, що передує періоду, в якому особа перейде на спрощену систему оподаткування.
На момент нашого спілкування відкритим залишається питання, на користь якого бюджету буде сплачуватись єдиний податок під час воєнного стану. За загальним правилом єдиний податок сплачують до місцевих бюджетів, а податок на прибуток та ПДВ — до державного бюджету. За даними державної статистики у 2021 р. 89% доходів держава отримала за рахунок податків, із яких більш половину склали надходження у вигляді ПДВ та податку на прибуток. Наразі податкові органи не надавали роз’яснень щодо цього питання, але ймовірно держава обрала саме такий підхід, щоб місцеві ради могли спрямувати кошти платників податків на відновлення місцевої інфраструктури.
Насамперед малого бізнесу стосується також низка пільг із ЄСВ. Так, із 1 березня до припинення воєнного стану ФОПи 1-3 груп не сплачують ЄСВ за себе. Спрощенцям 2-3 груп дозволяється не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Ці суми будуть сплачені за рахунок держбюджету. На період воєнного стану ФОПи не сплачують ЄСВ, якщо не отримують доходу. Зазначу, що протягом 3 місяців після закінчення воєнного стану штрафи та пеня із ЄСВ не застосовують, а перевірки не проводять.
Не застосовують також санкції за порушення закону про РРО, але встановлено штраф у розмірі 8500 грн за незабезпечення можливості оплати картками. Наприклад, не буде штрафів за невидачу чеків чи неробочу касу. Виняток – порушення під час продажу підакцизної продукції.
Наголошую, що з 24 лютого до кінця року звільняють від плати за землю платників за землю, розташовану на територіях, на яких ведуть бойові дії. Перелік територій визначає КМУ.
Що стосується ПДВ, законом уточнено, що його не сплачують за товари, знищені під час війни, а також передані на потреби оборони. Дозволено включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких іще не зареєстровані податкові накладні, але наявні необхідні первинні документи. Такі накладні повинні бути зареєстровані протягом 6 місяців із моменту припинення воєнного стану.
До припинення військового стану компанії отримують дозвіл на імпорт та реалізацію тютюнових виробів без українського маркування. Україна приймає маркування за стандартами ЄС.
І це далеко не всі податкові та адміністративні новації (загалом їх понад 40), запроваджені державою для підтримки бізнесу в ці складні часи.
– Війна зупинила цілі напрями роботи з надання послуг населенню кооперативними підприємствами та орендарями належних системі об’єктів нерухомості. Наприклад, це чимало закладів ресторанного господарства, магазини, які спеціалізуються на торгівлі забороненими в зв’язку з воєнним станом продукцією, косметологічні кабінети тощо. Вони закрилися, але попри це споживчі товариства різних рівнів змушені продовжувати сплачувати податки за нерухомість. Чи є якісь передбачені чинним законодавством способи послабити спричинений нинішніми непростими обставинами податковий тиск, і якщо так, то до яких органів слід звертатися представникам нашої системи?
– Я б розділила відповідь на це запитання на кілька частин.
Так, розуміння того, що бізнесу безпрецедентно важко в ці складні часи, є і у держави, і у власників бізнесу, і в пересічних громадян. Бо кожен із нас відчув це на собі.
Завдання власника бізнесу і менеджменту компанії не тільки і не стільки зменшити податкове навантаження на підприємство, а перш за все «перевзути» підприємство на потреби воєнного часу, утримати бізнес будь-якою ціною в тісному співробітництві з місцевими воєнними адміністраціями, зберегти робочі місця. Це складно, але можливо. Тим паче, якщо врахувати сегмент діяльності більшості кооперативних підприємств – це торгівля, громадське харчування, сфера обслуговування. То кому ж, якщо не нам? Моя родина, діти, онуки змушені були залишити свій дім, розташований у зоні бойових дій. Перебуваючи сьогодні в іншому регіоні, який приймає величезний потік біженців із всієї України, я у реальному часі спостерігаю, як у мене на очах бізнес перебудовується під нові реалії та потреби. І це захоплює й надихає. Перукарні, які вчора були зачинені, сьогодні обслуговують переселенців та місцевих жителів за пільговими цінами, і черга на обслуговування розписана на кілька днів. Добре й людям, і бізнесу. Ринок продовольчих товарів, як живий організм, моментально зреагував на потреби нової кількості людей, розширив і збільшив асортимент під будь-який гаманець, починаючи від соціальної групи товарів і завершуючи товарами сегменту преміум. Так, і на такі товари є попит. Бізнес зреагував миттєво.
Ті, хто вчора шив весільні плаття, сьогодні шиють форму для військових, бронежилети. Причому на платній основі.
Я розумію, що не на всі населені пункти рівномірно розподілявся потік біженців. Але це питання до військових адміністрацій і місцевих органів влади…
Відкривайтеся, працюйте, сплачуйте податки! Адже так звернулася до нас держава? Зверніться й ви до місцевої військової адміністрації – вони повинні розповісти вам про свої потреби. Будуть держзамовлення, ви зможете взяти участь у цих проєктах.
Щодо податку на нерухомість. Податковою воєнною реформою передбачено звільнення від сплати податку на житлову та нежитлову нерухомість, але тільки для об’єктів, розташованих на територіях бойових дій або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.
Якщо ваші підприємства розташовані в регіонах поза зоною бойових дій, то єдиний шлях зниження податкового навантаження – це прямий та щирий діалог бізнесу з місцевими органами влади. Адже встановлення ставок і пільг із цього податку є винятково компетенцією органів місцевого самоврядування. І сказати про те, що це неможливо, можна лише тоді, коли згуртований бізнес уже зробив все можливе, аби такий діалог відбувся. Повірте, місцеві органи влади дуже зацікавлені, щоб бізнес жив та сплачував податки. Якщо підприємства проблемних галузей отримають пільгу зі сплати податку на нерухомість або взагалі будуть звільнені від нього, вони уникнуть банкрутства, збережуть робочі місця, матимуть змогу виплачувати працівникам заробітну плату, а не перекладати цей обов’язок на плечі держави. На мою думку, такий діалог сьогодні дуже потрібен, тому що так народжується «формула виживання» у ці складні часи.
– Нині доволі популярний і ефективно працює механізм, коли член споживчого товариства орендує в нього об’єкт нерухомості та веде в ньому підприємницьку діяльність. Чи має право ця категорія підприємців на передбачені чинним законодавством виплати у зв’язку з втратою роботи?
– З поставленого запитання я розумію, що йдеться про ФОПів, які ведуть підприємницьку діяльність на умовах оренди майна споживчих товариств. І якщо я правильно зрозуміла запитання, такий ФОП втратив можливість вести підприємницьку діяльність. Отже, чи має він у такому разі право на виплати 6500 грн. одноразової матеріальної допомоги згідно з програмою уряду?
Це залежить не від того, яким видом діяльності він займався, а від того, чи відповідає страхувальник таким ознакам:
1) перебуває на обліку як платник ЄСВ в окремих адміністративно-територіальних одиницях за переліком, що затверджує КМУ за поданням ДСНС;
2) подав в установленому законодавством порядку податкову звітність за IV квартал 2021 р. або річну звітність за 2021 рік. Згідно з розпорядженням уряду від 6.03.2022 р. №204-р до переліку областей, де діятиме програма, увійшли Волинська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області та Київ. Отже, якщо ФОП розташований в одному з цих регіонів, відповідним чином зареєстрований у цих територіальних одиницях та подавав звітність, він та його наймані працівники мають право на виплату.
Крім того, хочеться зробити акцент на тому, що уряд нині заохочує роботодавців працевлаштовувати тимчасово переміщених внаслідок ведення бойових дій осіб під час воєнного стану в Україні. Уряд своєю Постановою №331 затвердив порядок компенсації роботодавцям за працевлаштування переміщених осіб. Компенсація витрат надається у розмірі 6500 гривень щомісяця за кожну працевлаштовану особу, за яку роботодавець сплачує ЄСВ, на період воєнного часу та протягом 30 календарних днів після його скасування або припинення.
Загальна тривалість надання компенсації витрат не може перевищувати 2 місяці з дня працевлаштування особи на умовах, передбачених пунктом 2 цього Порядку. Особа з числа внутрішньо переміщених осіб може бути працевлаштована на умовах, визначених цим Порядком, один раз.
КООПЕРАТИВНІ ЗАКЛАДИ ОСВІТИ
НАРАДА: ОБГОВОРЕНІ ВАЖЛИВІ ПИТАННЯ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
1 квітня 2022 р. відбулася нарада з керівниками закладів кооперативної освіти у режимі відеоконференції.
На ній розглянуті нормативні документи з питань освіти.
Зокрема Закон України «Про внесення змін до деяких законів України у сфері освіти» №2157-ІХ від 24.03.2022 р., яким внесено зміни до Закону України «Про повну загальну середню освіту», а саме, що здобувачі освіти, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти у 2021/2022 навчальному році, звільняються від проходження державної підсумкової атестації.
Також внесено зміни до Законів України «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу освіту», якими передбачено, що у 2022 році прийом на навчання для здобуття ступеня фахового молодшого бакалавра, молодшого бакалавра, бакалавра та магістра здійснюється в особливому порядку, визначеному Міністерством освіти і науки України без дотримання вимог цих законів.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 261», якою установлено, що Порядок та умови надання компенсації центральним органам виконавчої влади та місцевим бюджетам на оплату комунальних послуг, що надаються під час розміщення в умовах воєнного стану тимчасово переміщених осіб визначають механізм надання компенсації центральним органам виконавчої влади та місцевим бюджетам на оплату комунальних послуг, спожитих у будівлях (приміщеннях) закладами, підприємствами, установами та організаціями державної і комунальної форми власності, закладами освіти приватної форми власності, у яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщені тимчасово переміщені особи.
Компенсація надається за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету на покриття витрат центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, сплачених закладами за комунальні послуги, спожиті у будівлях (приміщеннях), що перебувають на їх балансі, і в яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщені тимчасово переміщені особи, а саме за:
послуги з постачання теплової енергії (або теплової енергії як товарної продукції);
послуги з постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення;
послуги з поводження з побутовими відходами або вивезення побутових відходів;
послуги з постачання та розподілу природного газу;
послуги з постачання та розподілу електричної енергії;
інші види енергоносіїв (дрова, пелети, вугілля тощо).
Для отримання компенсації закладам освіти приватної форми власності необхідно звертатися до МОНУ.
Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Порядку визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти» від 8.02.2022 р., зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16 березня 2022 р. за №328/37664, який визначає загальні вимоги до процедур визнання у вищій та фаховій передвищій освіті результатів навчання, здобутих шляхом неформальної та/або інформальної освіти в межах автономії закладів вищої та фахової передвищої освіти, визначеної спеціальними законами.
Відповідно до цього Порядку заклади освіти можуть визнавати результати неформального та/або інформального навчання осіб, які:
здобувають фахову передвищу або вищу освіту в цьому закладі освіти (науковій установі) за певною освітньою програмою;
переводяться з іншого до цього закладу освіти (наукової установи), з однієї освітньої програми на іншу в межах цього закладу освіти (наукової установи);
поновлюються до складу здобувачів освіти до цього закладу освіти (наукової установи).
Також розглянуто лист профільного міністерства «Про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану в Україні», в якому зазначено, що одним із важливих пріоритетів діяльності закладів освіти є забезпечення психологічної стійкості учасників освітнього процесу, які страждають від російської воєнної агресії, і надані контакти гарячих ліній організацій, які надають психологічну підтримку.
Лідія ВОЙНАШ,
директорка Департаменту кадрової політики, освіти і науки Укркоопспілки
З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств