СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ

Лист, який надійшов на редакційну електронну адресу, можна назвати обнадійливим і оптимістичним. У ньому керівники офісної будівлі, де розташована редакція «Вістей…», запитували, коли наша організація зможе розпочинати повноцінну роботу. Можливо, для Києва це не така вже й несподівана приємна новина. Адже столиця, попри прогнози, яких сьогодні є багато і різних, поволі повертається до життя, сотні підприємств, організацій, офісів відновлюють роботу. Та що там говорити – навіть міжнародні структури, як-от ряд посольств, також повертаються до Києва. І це так само приємно та обнадійливо, як було тривожно і песимістично, коли перед війною Київ починали залишати працівники посольств інших країн. І старт цьому процесу тоді, у лютому, дали американці. Саме ті, хто, мабуть, після безумця путіна були найкраще поінформовані про те, що росія таки війну розпочне.

Звісно, якби нині до Києва повернулося американське посольство, це було б серйозним знаком перелому в ході війни. Втім, американці – дуууже обережна нація. А от англійці, їхній прем’єр-міністр – відчайдухи і справжні наші друзі. Дуже серйозним посилом для усіх – для нас, українців, для міжнародної спільноти і для самого агресора – став візит до Києва прем’єр-міністра Великобританії Бориса Джонсона. Це було надзвичайно сміливо, дуже показово і вкрай потрібно нам! Сьогодні цим політиком в Україні щиро захоплюються всі. А Великобританія стала для України країною, чия позиція відповідає нашим бажанням, допомога якої відповідає нашим потребам. Великий респект пану Джонсону і його співвітчизникам!

Хоча ми всі розуміємо, що до завершення війни дуже далеко. На жаль, іще будуть втрати й серед військових, і серед цивільних, іще ворог нищитиме нашу землю, наші міста й села, та все ж наша перемога стає ближчою. Як і справжня тепла весна, що поволі пробиває собі шлях серед холоду і сірості. Ніхто ж не сумнівається в тому, що справжня весна прийде!

…А тому на лист менеджерів офісного приміщення впевнено відповідаю, що за кілька тижнів колектив «Вістей…» планує почати роботу безпосередньо в редакції, щоб відновити вихід газети в традиційному паперовому варіанті…

Оксана ГУЦУЛ, головний редактор «Вістей…»

ВАЖЛИВО!

ЩОБ БІЗНЕС БУВ ЕФЕКТИВНИМ

За інформацією Кабінету Міністрів України влада й надалі здійснюватиме кроки для оперативного реагування і розв’язання проблем ефективної діяльності бізнесу.

Нині Міністерство економіки України збирає і узагальнює пропозиції бізнесу з питань дерегуляції умов господарювання.

Пропозиції можна надіслати до 19 квітня поточного року на електронні адреси:

meconomy@me.gov.ua  та vluferenko@me.gov.ua

У листі треба зазначити опис проблеми, можливі шляхи її подолання, а також суб’єкт та сферу регулювання.

Василь ПАСЕНКО

ІЗ ПЕРШИХ УСТ

Марта КАНДИБА: «НАШІ СПОЖИВСПІЛКИ АКТИВНО СПІВПРАЦЮЮТЬ ІЗ МІСЦЕВИМИ ОРГАНАМИ ВЛАДИ, ТЕРИТОРІАЛЬНОЮ ОБОРОНОЮ ТА ВОЛОНТЕРСЬКИМИ ШТАБАМИ»

ВОЛИНЬ До російської навали на нашу Батьківщину Спілка споживчих товариств Волинської області працювала, долаючи загалом такі самі проблеми, що й решта обласних спілок споживчої кооперації в Україні. Певної специфіки додавало хіба що географічне положення: Волинь межує водночас із Польщею та Білоруссю. Сусідство з першою країною давалося взнаки тим, що чимало жителів області виїжджали на заробітки в державу, що є членом Євросоюзу. Це зумовлювало певний дефіцит кадрів на Волині, зокрема й на підприємствах споживчої кооперації. А другий сусід, бувало, завдавав клопотів і в мирні часи. Всі ми пам’ятаємо торішню кризу з нелегальними мігрантами на білорусько-польському кордоні. Події відбувалися зовсім поряд із Волинською областю, і працівники українських кооперативних закладів торгівлі змушені були докладати неабияких зусиль, аби «збити» спричинений ними ажіотажний попит на продукти харчування та першої необхідності. Хто ж міг подумати, що тодішні проблеми видаватимуться дитячими забавками порівняно з тим, що відбувається нині. Адже саме у Волинській області пролягає державний кордон із країною, уряд якої відкрито підтримує агресора. Про це зокрема і, звісно, загалом про роботу підприємств обласної системи за умов воєнного стану розповідає Марта Іванівна Кандиба, голова правління Спілки споживчих товариств Волинської області.

– Марто Іванівно, опір російському вторгненню триває вже другий місяць. Як за цей час змінилася робота кооперативних підприємств Волині? 

– Війна, яка так зненацька увірвалася в наше життя, вплинула на найрізноманітніші сфери діяльності людей по всій території України, в тому числі й на роботу кооператорів Волинської області. Особливо болюче вона зачепила заклади торгівлі, кооперативні ринки. Тим часом саме вони відіграють важливу роль у забезпеченні населення продуктами першої необхідності. Через порушення виконання зобов’язань за договорами поставок значно зменшився асортимент товарів у магазинах. У зв’язку з запровадженням військовою адміністрацією контролю транспортних засобів уповільнилася доставка товарів, особливо до віддалених сіл та селищ. Однак незважаючи на труднощі, всі торговельні підприємства області працюють в штатному режимі, жодне не закрилося. Оскільки логістика порушена, намагаємося власними силами забезпечувати магазини товарами: працівники самі їздять на закупівлю товарів у міста, на ринки та оптові склади. Всі групи продуктів і товарів першої необхідності наявні на полицях магазинів.

Зростання цін помірне, адже кооперативні підприємства при формуванні роздрібних цін дотримуються граничного рівня торговельної надбавки на продукти соціального значення відповідно до чинних в умовах воєнного стану документів Кабінету Міністрів України.

– Волинська область межує з Білоруссю. Чи впливала близькість кордону з нею на роботу споживчої кооперації до війни і чи створює це сьогодні додаткове напруження в житті та роботі місцевих кооператорів?

– На Волині дві споживспілки розташовані в районах, що межують із Республікою Білорусь. Це Ратнівська та Любешівська споживспілки. До війни відносини були добросусідські. Багато білорусів приїжджали в ці райони для торгівлі на кооперативних ринках, відвідували наші магазини. Це давало додаткові фінансові надходження в кооперативні підприємства. Однак іще до війни ці зв’язки були розірвані. З початком повномасштабного російського вторгнення напруження в роботі підприємств споживчої кооперації цих споживспілок, звісно, зросло, адже на кордоні розташувалася значна кількість військ як Росії, так і Білорусі. Кожного дня люди чекали можливого наступу. Відчувався ажіотажний попит на товари тривалого зберігання, хліб, тому полиці магазинів швидко спустошувались. Нині ажіотаж потроху вщухає, постачання продукції першої необхідності здійснюється безперебійно.

– Серед кооперативної спільноти Волині напевне є люди, які пішли захищати Україну зі зброєю в руках у лавах ЗСУ, записалися до територіальної оборони. Чи є втрати серед кооператорів Спілки споживчих товариств Волинської області й чи зафіксовано випадки руйнування майна облспоживспілки внаслідок російського нападу?

– Як і по всій Україні, кооператори Волині активно долучилися до оборони. Окремі працівники призовного віку служать в ЗСУ, інші записалися до територіальної оборони та задіяні у громадському формуванні з охорони громадського порядку «Національні дружини – Волинь». Це працівники ринків, апарату облспоживспілки, споживчих товариств, рідні та близькі кооператорів.

На жаль, уже маємо втрати серед рідних наших кооператорів. У боях на Херсонщині та Миколаївщині героїчно загинули, захищаючи Україну, 19-річний син нашої колеги Шелофаст Тетяни Василівни та чоловік заступника директора з навчальної роботи Луцького кооперативного фахового коледжу Плісак Світлани Валентинівни.

Щодо майна Споживспілки, то, на щастя, об’єкти нерухомості, виробничі потужності, торговельні заклади не постраждали. Під час кількох ворожих обстрілів ракетами зазнала пошкоджень військова інфраструктура та нафтобаза в м. Луцьк.

– Ринки, в тому числі й належні споживчій кооперації, відіграють важливу роль у забезпеченні населення продуктами харчування за умов війни. Чи працюють вони на Волині, зокрема в Луцьку?

– Ринки, що перебувають у власності споживчої кооперації області, нині працюють стабільно, хоча протягом перших кількох днів війни з міркувань безпеки у їх роботі було зроблено паузу. Але потім продовольчі ринки відкрилися і тепер працюють, щоправда, на 60-70% порівняно з довоєнним часом, тому що багато підприємців виїхали за кордон. Із середини березня відновилася торгівля й непродовольчими товарами. Асортимент товарів на ринках достатній. Є всі групи продовольчих товарів і товари першої необхідності, овочі, фрукти. Вже з’явилися ранні овочі (капуста, редиска, зелена цибуля). Тобто ринки повертаються до повноцінної роботи.

– Чи вдається поставити на воєнні рейки заклади громадського харчування?

– Через війну ситуація з використанням матеріальної бази ресторанного господарства різко погіршилася. Зменшилася кількість відвідувачів, знизився попит на проведення урочистих і святкових заходів. Не сприяло роботі й запровадження заборони реалізації алкогольних напоїв і пива. Тому всі заклади ресторанного господарства зачинилися. Але на базі окремих із них почали безкоштовно працювати для забезпечення потреб бійців тероборони – ліпити вареники, пельмені, чебуреки, пиріжки тощо. Це такі заклади, як кафе «Барвінок» та «Україна» Ківерцівської споживспілки, кафе «Дружба» та «Гриль-бар» Камінь-Каширської споживспілки, кафе «Україна» та «Волинь» Горохівської споживспілки. За березень 2022 року ними виготовлено продукції майже на 100 тис. грн. На кухні кооперативного коледжу також виготовляють різноманітну продукцію для відправки воїнам на фронт. Для цього кооперативні організації та волонтери постачають необхідні продукти.

Проте з квітня частково відновлюється робота закладів ресторанного господарства для загального відвідування. В області дозволено торгівлю алкогольними напоями та пивом, тому будемо сподіватися на повноцінну роботу галузі ресторанного господарства.

– І наостанку таке запитання: Марто Іванівно, поділіться, будь ласка, з нашими читачами актуальною інформацією про те, як споживча кооперація Волинської області допомагає державі та Збройним Силам України. Йдеться про фінансову та матеріальну допомогу, волонтерську роботу кооператорів тощо.

– Після вторгнення російських військ на територію України кооперативна спільнота Волині без зволікань долучилася до надання благодійної матеріальної та фінансової допомоги країні. Наші споживспілки активно співпрацюють з місцевими органами влади, територіальною обороною та волонтерськими штабами. Від початку повномасштабних бойових дій кооперація області надала на 103 тис. грн продуктів харчування, ліків, пального для місцевих волонтерських штабів, силам місцевої тероборони. Всі кооперативні структури переказали майже 700 тис. грн на потреби ЗСУ.

Ярослав Бесклубенко

ЛЬВІВЩИНА

За словами Володимира Парфенюка, заступника голови правління обласної споживспілки, система сьогодні, як ніколи, працює злагоджено, відповідально, кожний кооператор патріотично налаштований, повністю віддає свої сили роботі. Жоден заклад не закрито. Підприємства громадського харчування переважно зорієнтовані на випуск  готової продукції для Збройних Сил України, територіальної оборони. На кожній кооперативній кухні готують і пакують страви, випікають борошняну продукцію, переробляють м’ясопродукти на тушкованку тощо.

У роздрібній торгівлі ситуація з товарами дещо стабілізувалася, хоча відчувається нестача окремих товарів, які надходили до війни  з районів бойових дій. Наші кооператори усвідомлюють, що робота в тилу дуже відповідальна. Від кожного з нас нині залежить доля країни. Ми обов’язково переможемо і знищимо рашистську нечисть!

Самбірська райспоживспілка

Ця кооперативна організація – одна з найпотужніших в області. Нині основа її діяльності, безумовно, торгівля. Як розповів голова правління райспоживспілки Володимир Малецький, за період воєнних дій галузь продемонструвала стабільність, товарне постачання спрямоване на сільську мережу, щоб у ці скрутні часи людям не доводилося їздити по товари до районного центру чи великих населених пунктів. Головне, чого вдалося досягти кооператорам, – це  налагодити тісну співпрацю з виробниками та постачальниками товарів.

– Ціни на товари якщо і зростають, то не з вини споживчої кооперації, – каже Володимир Малецький. – Порядок формування цінової політики лишився незмінний, головне для кооперації – покрити свої витрати обертання та заробити кошти на заробітну плату, сплату податків усіх рівнів. У нас немає заборгованості ні перед бюджетами різних рівнів, ні із заробітної плати. Пам’ятаємо, що вчасно виплачена зарплата – теж  джерело наповнення  бюджету.

БУКОВИНА

Сторожинецька райспоживспілка

Кооперативне господарство в районі доволі потужне, адже райспоживспілка займає провідні позиції в економіці споживчої кооперації Буковини. Сьогодні всі спілчанські заклади працюють стабільно, забезпечують товарами не лише місцеве населення, а й тимчасово переселених осіб із районів бойових дій, підтримують Збройні Сили України.

– Останніми тижнями стабілізувалося постачання товарів, адже з більшістю виробників, постачальників у нас давно склалися ділові, партнерські відносини, – розповідає голова правління райспоживспілки Василь Гладкий. – Товарну продукцію отримуємо без запізнень, розрахунок за товар переважно безготівковий. Нарікань від місцевого населення на роботу кооператорів немає, навпаки, кооперативна торгівля реалізує товари першої необхідності за нижчими цінами, ніж підприємці. Це кажу напевне, бо наші спеціалісти постійно моніторять ситуацію з цінами на місцевому споживчому ринку, і тому це питання тримаємо на особливому контролі. Місцева територіальна громада, волонтерський центр регулярно надсилають гуманітарну допомогу на фронт, і практично щоразу в ній наявні наші товари, а також кондитерські вироби. На кухнях наших закладів громадського харчування готують тушкованку, кулінарну продукцію, яка також призначена нашим бійцям. Правління райспоживспілки, споживчих товариств активно допомагають місцевій теробороні, виконують усі її замовлення на продукти харчування, допомагають із харчуванням прикордонників.

У Сторожинецькому районі багато тимчасово переселених осіб, зокрема й жінок із діточками. Приймають їх і кооператори. Так, Василь Гладкий і його родина дали притулок п’ятьом сім’ям із Києва, Луганщини, Донеччини, Маріуполя.

Михайло  Мазур

СПІВЧУТТЯ

Правління Спілки споживчих товариств Одеської області та обком профспілки працівників споживчої кооперації висловлюють щире співчуття заступнику голови правління ТЕРЛЕЦЬКІЙ Оксані Іванівні з приводу непоправної тяжкої втрати – смерті чоловіка Дмитра Арсенійовича.

Нехай наші співчуття допоможуть пережити біль втрати дорогої Вам людини.

Царство Небесне! Вічна пам’ять!

Колеги, заступники голів правлінь обласних спілок споживчих товариств із торгівлі висловлюють щире співчуття ТЕРЛЕЦЬКІЙ Оксані Іванівні у зв’язку з непоправною втратою – смертю чоловіка Дмитра Арсенійовича.

Сумуємо разом із Вами.

Царство Небесне і Вічна пам’ять!

З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств