СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ

Інформаційний марафон «Вістей…» триває. Ми усі сьогодні тримаємо свій фронт. Дуже важливо, щоб вся країна, кожен її громадянин, як міг долучився до наближення перемоги . Споживча кооперація України, і наші випуски тому свідчення, демонструє витримку, активність, віру у перемогу, віру у наші ЗСУ!

ТЕРНОПІЛЬЩИНА

Бережанське райспоживтовариство

 Ярослав Гриник, голова правління райст:

– У нас ще живі люди, які із зброєю в руках  виборювали Україну у другу світову, били москалів і вірили в незалежну  Україну. Сьогодні наша ненависть до російського агресора зросла у сотню разів. Повірте, люди, Україна обов’язково вистоїть і знищить варварів.

Споживча кооперація району  ні на хвилину не перестає виконувати свої функції у важкий для країни час. У більшості населених пунктів ми представлені сучасними торговими закладами, маємо можливість працювати і забезпечувати людей. Працюємо у тісній співпраці з органами місцевого самоврядування, територіальною обороною. Щодня формуємо продовольчі пакунки для її бійців, перераховуємо  кошти на ЗСУ. Так, вчора кооператори переказали  30 тисяч гривень і ці суми збільшуються  щодня.

Чортківське  районне споживче товариство

 Іван Заболотний, голова правління райст:

-З першого дня віроломного нападу на нашу Україну московських зайд, кооператори зрозуміли, яка відповідальність лягає на їх плечі у забезпеченні населення товарами. Працюють усі торгові заклади, товари завозяться щодня. Деякі перебої у постачанні, які траплялися  в перші дні, вдалося ліквідувати, хоча відчувається потреба  у крупах, борошні, олії. Кожен кооператор також підтримує ЗСУ України, переказує власні кошти на потреби армії.  Найголовніше, що серед людей не відчувається панічних настроїв. Ми віримо у свою армію.

Тарас Богданець, керівник підприємства Тернопільської облспоживспілки «ТеКо-Трейд»:

– Усі 36 торгових підприємств мережевого ритейлу працюють і забезпечують населення  товарами першої необхідності. Перебоїв поки немає, ціни стабільні, на рівні довоєнного часу. Підприємство постачає товари територіальній обороні за їх замовленням. Наші працівники, хто може тримати зброю, вже у територіальній обороні. Все буде добре, все буде Україна! Слава Україні!

БУКОВИНА

Сокирянське райспоживтовариство

 Світлану Корчинську, голову  його правління, наш дзвінок застав у кондитерському цеху звідки кооператори відправляли чергову партію виробів у торгову мережу та тимчасово переселеним  людям. З її слів ситуація спокійна, система працює злагоджено, як ніколи, відкриті усі торгові підприємства. Але душа болить за опалені війною серця і долі  українців. Ворог  гірко поплатиться за заподіяні рани  Україні  її чесним і працьовитим  людям. Цього ми їм ніколи не пробачимо.

Сьогодні кожний кооператор  активно працює на своєму робочому місці: хто за прилавком, хто з постачальниками товарів, навіть їхні дітки у школах допомагають плести захисні сітки. Спілчанські заклади громадського харчування взяли на себе обов’язок  забезпечувати харчуванням  бійців тероборони, направляють  кошти на рідні ЗСУ.

– Більшість наших керівників, спеціалістів, я маю на увазі чоловіків, після роботи заступають на нічне чергування в силах територіальної оборони, -каже Світлана Корчинська.- Нас нікому і ніколи не зламати, бо ми єдині і за нами правда!

Новоселицька райспоживспілка

 Інна  Чубрей, голова  правління:

–  Кооперативне господарство району нині працює як один злагоджений механізм. Війна зобов’язує  віддавати всі сили. В районі  чимало тимчасово переселених українців і ми їх приймаємо, забезпечуємо усім необхідним. Наші торгові заклади працюють  зранку до вечора, в останні дні стабілізувалося товаропостачання, тому  перебоїв в товарах майже не відчувається. Кондитерський цех  в основному випікає хлібобулочні вироби. Перебуваємо у тісних контактах з ОТГ, місцевою територіальною обороною, допомагаємо харчувати наших бійців, закуповуємо пальне. Усі кооператори регулярно надають посильну фінансову допомогу  збройним силам, переказуючи кошти.

Кіцманська  райспоживспілка

 Олександр Скорейко, голова  її правління, сам вийшов на зв’язок з газетою, випуски якої регулярно надходять  на електронну адресу РСС, у соціальні інтернет групи. Він просив передати нашим колегам кооператорам, членам їх родин побажання здоров’я і обов’язково вижити. А кооперацію спільними зусиллями ми обов’язково відбудуємо.

Ажіотажу на товари у сільських крамницях немає, налагоджено безперебійне постачання найважливіших груп товарів. За перших десять днів війни з ординцями, кооператори району переказали десятки тисяч гривень на збройні сили України, і це далеко не остання сума.

Сторожинецька  райспоживспілка

 Василь Гладкий, голова правління, нині не лише злагоджено управляє кооперативною економікою району, до речі передової в області, але й сам бере  активну участь у місцевій територіальній обороні. Василь Петрович родом із Сумщини, там в нього широке коріння, багато друзів і колег юності. Доля розпорядилася так, що все своє трудове життя провів на Буковині, у споживчій кооперації. Приємно було чути, що в такий важкий час  в рядах кооператорів панує   єдність, взаєморозуміння. Окрім місцевого населення доводиться обслуговувати тимчасово переселених людей, в основному жінок з дітьми. Споживча кооперація  постійно відгукується на  кожний запит органів місцевої влади, територіальної оборони. Буквально вчора кооператори закупили  дизельне паливо, бензин для потреб бійців.

РІВНЕНЩИНА

Кооператори Рівненщини демонструють просто-таки неймовірний дух єднання. Від півдня області, що межує зі Львівщиною, до півночі, де пролягає аж 218 кілометрів кордону з Білоруссю, вони тримають свою передову. Недарма ж наші підприємства належать до критичної інфраструктури.

Бо йдуть до людей із найнеобхіднішим: хліб, сіль, олія, сірники, крупи, макарони, овочі – все це є в наявності в кооперативних магазинах. Товарами із соціального переліку, звісно, торгують із 10% націнкою, як і передбачив уряд напередодні. Зате на алкоголь – повне табу: такі рішення ухвалили всі територіальні громади Рівненщини. Кооператори його підтримують і виконують.

– Саме так треба діяти у воєнний час, – каже голова правління Радивилівського райспоживтовариства Василь Ніколайчук ( їхні магазини межують із тими, що в Бродівській громаді на Львівщині). – Ми, хоча й мали немаленькі залишки, одразу ж привезли необхідних для людей товарів іще на 200 тисяч, розвезли по магазинах. Приміром, рівненська фірма «Віліс», яка виготовляє макарони, відпустила нам дві тонни за цілком помірними цінами. Так само роблять більшість постачальників: хоча, на жаль, далеко не всі. Паралельно ми посилили охорону наших магазинів. Словом, як кажуть, тримаємо стрій з вірою в нашу перемогу.

А ось магазини Березівського споживчого товариства – на самісінькому білоруському кордоні: Познань, Дроздинь, Переходичі, Дубно.

-Поки що кордон не порушений, але ми в тривозі. В магазинах, які працюють до 18-ї години, є продукти харчування, вода, – все, що треба для життя. Ті, що далі від кордону, працюють довше. Постачальники, як і раніше, доставляють свою продукцію: і ковбасні, вироби, й рибний асортимент, – каже голова правління Березівського споживчого товариства Марія Кибукевич.

Тобто, як бачимо, збережена і логістика, й нормальна життєдіяльність: на Рівненщині, на щастя, є світло, тепло, газ. Але, оскільки це єдина територія в Європі, яка розміщена між двома атомними станціями – Рівненською та Хмельницькою – небезпека існує серйозна. Надто – зважаючи на те, що роблять окупанти в Енергодарі та Охтирці.

… А березівські кооператори тим часом печуть для людей хліб: у справжній українській печі, якій уже понад 60 років, за традиційною рецептурою, у формі «цеглин». Пам’ятаєте цей хліб нашого дитинства? Його розвозять не лише по кооперативних магазинах – активно беруть і підприємці. Ціни, звісно, не підвищували: така 800-грамова хлібина коштує в магазинах споживчої кооперації 22 гривні. На «Рівнеборошні» закупили вже 20 т борошна – тож, як мовиться, будемо з хлібом. І переможемо!

ЛЬВІВСЬКИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Через початок російської збройної агресії Росії проти України в університеті запроваджено канікули для студентів на період із 28 лютого по 13 березня та сформовано штаб Із надзвичайних ситуацій.

25 лютого на Вченій раді було прийнято рішення про перерахування триденної заробітної плати працівників на спеціальний рахунок для збору коштів на підтримку Збройних сил України.

Університет приймає і поселяє студентів, їхніх батьків та рідних зі східних регіонів України, де ведуться активні бойові дії, у свої гуртожитки. За потреби людям надається допомога психолога.

У закладах громадського харчування університету готують їжу, яку викладачі та співробітники доставляють у місця дислокації переселенців.

Продукти до головного корпусу університету приносять всі небайдужі містяни.

Чимало випускників ЛТЕУ нині боронять нашу країну у лавах ЗСУ. І працівники, і студенти наближають нашу перемогу – хто, вирушивши на фронт, хто, вступивши до лав тероборони, хто, надаючи матеріальну допомогу армії, хто, допомагаючи переселенцям.

ПОЛТАВСЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ КОЛЕДЖ

Директор Полтавського кооперативного коледжу Оксана Вікторівна Делія повідомила, що станом на 13.00 4 березня у місті Полтава тихо, системи оповіщення мовчать. Як і решта закладів освіти України, коопколедж на канікулах. Але працівники і студенти, які проживають у Полтаві, беруть активну участь у волонтерській діяльності.

– Як тільки у нашій коледжівській групі у мобільному додатку з’являється оголошення про те, що загони тероборони чогось потребують, ми на нього оперативно реагуємо. Плести маскувальні сітки, збирати продукти – це все нам до снаги. Полтава нині є таким собі логістичним центром для передачі гуманітарних вантажів у найгарячіші точки, і коледжани також задіяні в цих процесах, зокрема у зборі, сортуванні та пакуванні речей. Нещодавно мер міста оголосив про збір гуманітарної допомоги для діток, евакуйованих із Волновахи. Полтава за 2 години зібрала 46 тонн речей та іграшок!

Студенти коопколеджу є активними учасниками інформаційної війни, яка ведеться у соцмережах та Телеграм-каналах. Адміністрація та викладачі відповідним чином проінструктували їх щодо такої боротьби з ворогом.

– У перші дні нападу на нашу країну ворожим сусідом студенти коопколеджу оголосили про патріотичний флешмоб – на наших сторінках у соцмережах розміщено відеоролик, в якому діти емоційно і щиро читають по рядку із пісні Славка Вакарчука «Обійми мене» під відповідний музичний супровід. Це дуже надихає, – сказала наприкінці розмови Оксана Вікторівна. –

А взагалі – все має свій початок і свій кінець, тож і війна скоро закінчиться. Ми вистоїмо, головне – вижити. Всій кооперативній спільноті: тримайтеся! все буде добре!

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ КООПЕРАТИВНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ ІНСТИТУТ

Вікторія Сергіївна Церклевич, ректор Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту:

-Хмельницький нині є одним із найбільших транспортно-логістичних центрів для тих, хто виїжджає із «гарячих точок». Більшість із них намагаються потрапити в Польщу, тож лишаються у місті на добу-дві. Місцеві мешканці облаштували багато пунктів харчування і ночівлі для біженців. Також у місто надходить гуманітарна допомога , яку зокрема розвантажують і сортують наші викладачі та їх рідні у фізкультурно-оздоровчому комплексі коопінституту.  В гуртожитку ХКТЕІ чимало біженців, які зупиняються перепочити після довгої і виснажливої дороги. В самому інституті є бомбосховище для мешканців прилеглих будинків.

Я дуже захоплююся і пишаюся нашими людьми! Серед студентів, викладачів та  їхніх рідних є чимало тих, хто пішов на фронт, у тероборону чи займається волонтерством.  Ні посади, ні звання, ні вік патріотів не зупиняють.

Не так давно у «Вістях…» був матеріал, де згадувалася наша викладачка Анна Діль. Вона ще й є власницею готельно-ресторанного комплексу «Південна брама», всі номери якого надані під потреби транзитних біженців. Харчування, в тому числі й гаряче, теж за рахунок закладу.  І пані Анна, і працівники комплексу перебувають там цілодобово, бо потік переселенців не зменшується.

В області періодично лунають сигнали повітряної тривоги, та місцеві мешканці не панікують, а роблять все можливе, щоб забезпечити і наших захисників, і біженців всім необхідним. Хмельниччина тримається, як і вся Україна.

СУМСЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ

Про ситуацію у м. Суми та коопколеджі повідомила Тетяна Петрівна Гончаренко, директорка Сумського коледжу економіки і торгівлі. На момент розмови вона перебувала на робочому місці.

– Станом на ранок 5 березня будівля коледжу не постраждала, хоча місто зазнало значних руйнувань через ракетні обстріли. Суми зараз в облозі ворога, виїхати неможливо. Але в самому місті окупантів немає, тероборона тримає удари на околицях. Постійно оголошується повітряна тривога. В деяких районах містах через зруйновані комунікації немає світла, води і тепла. Бувають перебої з Інтернетом і мобільним зв’язком. Але ми тримаємось, гуманітарної катастрофи немає. Працюють деякі магазини. Кооперативний ринок вцілів. Найбільші втрати інфраструктури на даний момент в Охтирці й Тростянці. Охтирку бомблять щодня, Тростянець повністю зайнятий військами ворога, і звідти ведуться обстріли по всіх напрямках. Попри всі труднощі, кооператори Сумщини намагаються організувати доставку гуманітарної допомоги у гарячі точки нашої країни. Нам допомагають в цьому полтавські колеги, зокрема і директор Полтавського коопколеджу.

На питання, як це можливо зробити із міста в облозі, Тетяна Петрівна відповіла:

-Дистанційно. От, наприклад, мій син, який живе у Польщі, зібрав гуманітарний вантаж із медикаментів, і ми дуже швидко завдяки скоординованій роботі багатьох ланок доставили його в Охтирку. Зараз намагаємось завезти туди ще партію необхідних товарів для цивільного населення.

Також Тетяна Петрівна повідомила, що у коледжівському спортзалі, розташованому у підвальному приміщенні, облаштоване надійне бомбосховище для мешканців прилеглих будинків. Там є світло, вода, туалет, вентиляція, опалення, спортивні мати на підлозі. В гуртожитку лишилося троє студентів, які не змогли виїхати. Працівники коледжу їх всіляко підтримують, зокрема продуктами. У гуртожитку постійно перебуває охорона.

 Михайло Мазур, Інна Куницька, Інна Омелянчук

З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств