СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ
ПРО РАНОК, ЯКИЙ ПОЧИНАЄТЬСЯ З ФІЛІЖАНКИ КАВИ…
Із чого починається ранок українців? Подумалося насамперед про те, що на передовій класичних ранків не буває, бо там кожна хвилина доби наповнена боротьбою з ворогом, наближенням перемоги. Наші воїни усе роблять для того, щоб кожна українська мама, незалежно від того, де вона сьогодні перебуває – в Україні чи за кордоном, – могла свій ранок почати з усмішки малечі, у спокої та у вірі…
Наші воїни все роблять для того, аби ми, дорослі, – і ті, хто виїхав у глибокий тил, і хто лишився у своїх містах, містечках, селах, – прокидалися з вірою і впевненістю: Україна виграє цей двобій із російським агресором.
Наші воїни, наша влада все роблять для того, аби ті цивільні, хто зустрічає ранок на лінії вогню, в облозі, протрималися ще трошки – їх обов’язково визволять із пекла.
Ну, а якщо ранок починається з філіжанки кави – яке це щастя!
…Навіть через 3 тижні від початку віроломного нападу росіян на Україну не полишає відчуття, що це просто страшний сон, який затягнувся. А варто розплющити очі – і весь жах розтане у світанковому мареві нового дня.
Психологи кажуть, що таким чином мозок людини намагається мінімізувати стрес. А ще радять прислухатися до потреб свого організму. І якщо хочеться плакати – треба плакати. Співати – то співати. Малювати – отже, шукати пензлі і… вперед. Та чи не найбільше напругу війни знімає робота. Хто її сьогодні зберіг – щасливі люди. Вона відволікає, а ще дарує усвідомлення особистої потрібності країні у такий важкий час.
Мабуть, ніколи раніше я не відчувала такої неймовірної вдячності людям, які сьогодні прибирають наші вулиці та подвір’я, часто від осколків вибитих вікон після бомбардувань. Це демонстрація не лише мужності – вийти на небезпечну роботу в таку пору, а ще й нашої хазяйновитості, любові до краси і порядку. Бо ми нація господарів. А як потішила картинка, коли наввипередки з моєю машиною прифронтовим Києвом їхав мотоцикліст із наповненим рюкзаком «Glovo». Бо ми нація оптимістична. А як тішать око жіночки біля розкладок із насінням. І марно починають раптово вити сирени повітряної тривоги – ніхто нікуди не тікає. Бо ми – нація творців! А як важливо, зайшовши до магазину, бачити достатню кількість товару і розуміти: за умов війни ті, від кого це залежить, роблять усе, щоб налагодити логістику і наповнити полиці. Бо ми – нація ділова і активна!
Сьогодні, через майже три тижні від початку війни, дедалі більше починаємо говорити не лише про наші успіхи на фронті, про наближення перемоги, а й про те, що ті, хто не тримає зброю в руках, хто лишився в своїх домівках або в мирному регіоні, але в межах України, повинні вже починати відновлювати свою роботу. Це також дуже важливо. І теж задля перемоги й відродження. Наша економіка зранена війною, багато наших міст та сіл зруйновані вщент із всією інфраструктурою, тому так важливо працювати там, де є можливість. І тим, хто має роботу.
Отже, те, що галузь споживчої кооперації сьогодні повноцінно працює у переважній більшості регіонів України – факт дуже важливий. По-перше, вона надає споживачам ті послуги, у яких є велика потреба. По-друге, система сплачує такі необхідні сьогодні податки у бюджети різних рівнів. Тому хроніка фронтових буднів споживчої кооперації України, яку ведуть «Вісті…», демонструє не лише здатність споживчої кооперації до самоорганізації і роботи в умовах війни, а й показує обсяг внеску в спільну справу перемоги. А вона буде! І тоді наші воїни теж починатимуть ранок із філіжанки запашної кави…
Оксана ГУЦУЛ, головний редактор «Вістей…»
ЗАКАРПАТТТЯ
Василь Цап, голова правління облспоживспілки
– Прекрасно усвідомлюємо, що наша праця дуже потрібна людям під час війни з клятими московітами. Без перебільшення можу сказати, що кожен із кооператорів трудиться з подвоєною енергією. Система працює на повну потужність. Практично в усіх магазинах забезпечуємо широкий асортимент товарів, особливо першої необхідності. Останнім часом відчувається збільшення обсягів продажу, адже в області багато тимчасово переселених людей із районів бойових дій, і розміщують їх переважно в сільській місцевості. Ми вдячні виробникам, постачальникам товарів із сусідніх Львівщини, Івано-Франківщини, які допомагають нам товарними ресурсами. У системі налічується 10 підприємств хлібопечення, на які лягла велика відповідальність щодо забезпечення людей хлібобулочними виробами. Сподіваємося, обласна влада все ж таки виділить кооперації обіцяні 80 тонн борошна для випікання хліба соціальних сортів. На повну потужність працює Мукачівський міськкоопторг облспоживспілки, який виготовляє ковбасні вироби, м’ясопродукти. На наше прохання кооператори з сусідніх Угорщини та Словаччини допоможуть сировиною для виробництва ковбасних виробів.
Іван Рубіш, голова правління Мукачівської райспоживспілки
– Хоч як дивно, у ці нелегкі часи проблем у роботі якось поменшало. Можливо, через підвищену відповідальність усіх наших ланок. І усвідомлення того, що наша праця теж наближає перемогу над ворогом.
Торговельна мережа функціонує в заданому ритмі і повністю забезпечує населення всім необхідним. Хлібопекарські підприємства, а їх у нас три, теж працюють динамічно, реалізують більше хліба, хоч наші резерви, зокрема борошна, потребують поповнення. Закарпаття – чи не єдина область, де не вирощують зернові, придатні для хлібопечення. Тож доводиться доставляти борошно з інших областей, а це затратно.
БУКОВИНА
Тетяна Крамарюк, перший заступник голови правління Чернівецької облспоживспілки
– Всіляко стримуємо ціни на товари першої необхідності. Адже окремі виробники, постачальники (мабуть, на їхню думку, з об’єктивних причин) намагаються дещо підвищити ціни на товари. Що стосується цінової політики кооперації, то вона незмінна. Торговельна націнка формується для покриття витрат: зарплати працівникам, сплати податків і становить здебільшого від 10 до 15 відсотків.
В усіх споживчих товариствах, окрім організації продажу товарів, активно займаються переробкою м’ясопродуктів на тушкованку, ковбасні вироби для воїнів. Тут у нас тісна співпраця з органами місцевого самоврядування, котрі частково відшкодовують вартість сировини. Щодня заклади громадського харчування готують сотні обідів для територіальної оборони, тимчасово переселених людей.
ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА
Мирослав Ціхонь, голова правління облспоживспілки
– З першого дня війни споживча кооперація області предметно займається організацією роздробу на селі. Покупців у нас значно побільшало, отже, потрібно більше товару, стабільний асортимент. Окрім цього, активно сприяємо територіальній обороні, допомагаємо продуктами харчування, приміщеннями. Щира подяка нашим продавцям, котрі часто не рахуються з проблемами особистого характеру і забезпечують роботу торговельних закладів. Кожна кооперативна структура, кооператор переказали на рахунок збройних сил України чималі кошти.
ЛЬВІВЩИНА
Михайло Ванівський, голова правління облспоживспілки
– Система працює стабільно, зокрема й торгівля. Товари в сільські крамниці доставляють без особливих проблем, чого не скажеш про перші дні роботи на початку війни. Ажіотажу як такого не спостерігається, хоча покупців значно побільшало. Намагаємося стримати ціни на продукцію. У системі не зачинено жодного магазину, жодного закладу громадського харчування. Усі вони, крім своїх головних функцій, займаються ще виробництвом м’ясної тушкованки, жінки допомагають плести маскувальні сітки, часто разом зі своїми дітками. І хоча чоловіків у нас не дуже багато, кожен із них, навіть ті, кому за 60, вступили до загонів територіальної оборони і по закінченні роботи патрулюють вулиці своїх населених пунктів. Усі кооперативні організації активно співпрацюють із волонтерськими організаціями.
Яворівська райспоживспілка для потреб армії переказала майже 100 тисяч гривень, закуплені бронежилети, на 30 тисяч гривень промислових товарів та мийних засобів, засобів гігієни, 18 маскувальних сіток, на замовлення територіальної оборони регулярно формуються продуктові набори тощо. На понад 50 тисяч гривень відправили товарів, переказали коштів кооператори Бродівської райспоживспілки. Працівники Миколаївського ресторану райспоживспілки виготовили понад тисячу курячих тушонок. Активно допомагають внутрішнім переселенцям у кооперативному коледжі. Там організовано безкоштовне проживання понад 75 осіб. Для потреб переселенців передали десятки матраців, ковдр, подушок. Стрийськими кооператорам зібрано і переказано ЗСУ майже 80 тисяч гривень. У Сокальській райспоживспілці допомагають металом для виготовлення протитанкових «їжаків» та дорожніх стрічок із шипами для проколювання шин ворожої техніки.
Михайло Мазур
З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств