Eng
34

СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ

ЗАКОНОДАВСТВО ВОЄННОГО ЧАСУ

За кілька днів мине місяць, як Україна відбиває наступ віроломного ворога, який 24 лютого за наказом путіна розпочав війну проти нашої країни. За цей період із нашої держави, рятуючись від війни, виїхало 3,7 мільйона громадян, спричинивши найбільшу гуманітарну кризу в Європі з часів Другої світової війни.

Сьогодні, коли перший шок від факту, що на нашій території розпочато одну з найбільш цинічних воєн російським агресором, минув, коли психологічно кожен громадянин нашої країни усвідомив цю жахливу реальність, настав час встановлення правил, за якими країна повинна жити під час війни. Це зокрема стосується цивільного населення. Уряд уже звернувся до тих українців, хто не боронить рідну землю у лавах ЗСУ або тероборони, із закликом шукати себе в інших галузях. Адже економіка, яка й без того зазнає великих втрат від війни, повинна працювати там, де це можливо.

Останнім часом урядом, Верховною Радою прийнято багато документів, які регулюють, полегшують діяльність великому, середньому, малому бізнесу. Усе задля того, щоб бюджет наповнювався, щоб сплачувалися податки, щоб люди не втрачали роботу.

Розуміємо, що розібратися в такій величезній кількості змін до законодавства нашим колегам-кооператорам може просто не вистачати часу. Адже споживча кооперація України з першого дня війни виконує свою місію – забезпечує товарами людей у тих регіонах, де немає бойових дій. І навіть там, де гаряче, кооператори по змозі працюють.

Ми звернулися до Василя ПАСЕНКА, директора Департаменту комерційної діяльності, промисловості та заготівель, щоб він визначив найсуттєвіше для роботи кооператорів за умов війни з того пакета документів, які приймають уряд і Верховна Рада.

ПРО ДОКУМЕНТИ ДОЗВІЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ

Держана регуляторна служба України як спеціально уповноважений орган із питань ліцензування та дозвільної системи в сфері господарської діяльності, враховуючи запровадження з 24 лютого 2022 року по всій території України воєнного стану, а також відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» повідомляє, що документи дозвільного характеру та ліцензії, термін дії яких закінчується в період воєнного стану, вважатимуться такими, що продовжили свою дію на всій території України на період воєнного стану та протягом двох місяців із дня його закінчення. Це стосується як паперових, так і електронних документів.

У разі можливості (безпекова ситуація дозволяє) видача документів дозвільного характеру та ліцензій здійснюється у строки, встановлені законом.

ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНУ ПРО РРО НЕ КАРАТИМУТЬ

Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються.

Податківці у підкатегорії 109.18 ЗІР зауважили, що Законом № 2118-IX внесено зміни до Закону про РРО, а саме розд. ІІ «Прикінцеві положення» доповнено новим п. 12.

Так, згідно з п. 12 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону №265 тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону №265 не застосовуються.

ЦІНОВА ПОЛІТИКА В УМОВАХ ВІЙНИ

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №311 від 18.03.2022 р. про внесення змін до ряду постанов, якими  уряд скасував граничний рівень надбавки та торгової націнки у 10% для наступних товарів:

гречана крупа; цукор пісок; вермішель із пшеничного борошна вищого гатунку; вершкове масло жирністю 72,5%.

Проте декларувати зміну цін зазначених товарів потрібно і надалі.

Водночас обмеження націнки до 10% залишилося для наступних товарів:

борошно пшеничне вищого гатунку; молоко пастеризоване жирністю 2,5%; хліб житньо-пшеничний та батон; яйця курячі категорії С1; птиця (тушка куряча, чверть курячої тушки); олія соняшникова рафінована.

До зазначених у цьому переліку продовольчих товарів, що мають істотну соціальну значущість, належать товари вітчизняного виробництва, крім товарів, маркованих як органічна продукція.

ПРО ВІЛЬНЕ ПРИЙМАННЯ КАРТОК ДО ОПЛАТИ

Українські підприємці та ФОПи мають вільно приймати оплату банківськими картками за допомогою торгових POS-терміналів ПриватБанку незалежно від можливості використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Наразі 125 тис. POS-терміналів, встановлених ПриватБанком, працюють щоденно. Крім того, є можливість прийому оплати за допомогою мобільного застосунку «Термінал» без фізичного POS-терміналу.

«ПриватБанк докладає максимум зусиль, щоб торговці нині могли вести свою діяльність так, як і раніше, приймали банківські картки до сплати за товар або послугу, – каже Євген Заіграєв, керівник Дирекції по роботі з бізнес-клієнтами. – Ми постійно шукаємо можливість встановити POS-термінал чи мобільний застосунок підприємцям, навіть у регіонах, де ведуть воєнні дії”.

Також ПриватБанк до кінця березня скасував для всіх інтернет-магазинів та клієнтів e-commerce комісії за прийом безготівкової оплати картками українських банків через сервіс Liqpay.

НЕ ПРИЙНЯЛИ КАРТКУ – ОТРИМАЛИ ШТРАФ

Згідно з Законом №2120 з 17 березня введено окремий штраф за відмову торговців у сплаті покупцями за товари картками. Адмінштраф для ФОПів та посадових осіб підприємств становить від 1700 до 3400 грн.

Податківці  наголошують, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до п. 1 ч. 1 ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 року №8073-Х із змінами та доповненнями (далі – КУпАП).

Так, п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП встановлено, що уповноважені особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та його територіальних органів мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення у справах про адміністративні правопорушення вчинені, зокрема, за ст. 163 прим. 15 КУпАП.

У ст. 163 прим. 15 КУпАП зазначено, що порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, недотримання установлених законодавством вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів тягне за собою накладення штрафу на фізичну особу – підприємця, посадових осіб юридичної особи від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена ч. 1 ст. 163 прим. 15 КУпАП, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке саме порушення, тягне за собою штрафу від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств

БІЛЬШЕ НОВИН