Винна дегустація, арт-хаб, туризм: полтавці представили бізнес-ідеї в рамках британського проєкту

19 відео-пітчів проєктів готові до конкурсу на всеукраїнському рівні. Серед них – створення застосунку для туризму, психологічних записників для боротьби зі стресом, реклама за допомогою дронів тощо.

Обговорення їх відбулося в Zoom у п’ятницю, 29 травня. Як розповів співорганізатор міжнародного конкурсу відео-пітчів Big Idea Challenge 2020 у Полтаві Олександр Устьян, вони консультували тих, хто дійсно мав бізнес-ідею, аби допомогти правильно записати відео-пітч (презентацію англійською мовою тривалістю до 1 хв.). Він організував локальний відбір первинної ланки учасників, які тепер братимуть участь у національному відборі.

Big Idea Challenge 2020 проводиться в рамках проєкту Creative Spark: програма підтримки підприємництва у сфері освіти за підтримки Британської Ради. Головним організатором конкурсу є бізнес-акселератор London Metropolitan University.

Переможці національного відбору отримають приз в розмірі 2 тис. фунтів стерлінгів і візьмуть участь в міжнародному конкурсі. Переможці міжнародного конкурсу отримають призи (фінансування на початок бізнесу у розмірі 1 тис. фунтів стерлінгів, а також можливість професійного розвитку, менторську підтримку від експертів проєкту з Великобританії).

Відео проглядали запрошені експерти – підприємці та бізнес-консультанти, серед яких:

• Ростислав Караптан (засновник ТОВ «Торгсервіс», керуючий партнер компанії «Сіті Профіт Полтава»);
• Олександр Кутас (координатор проєктів «Агенція з розвитку економічної доцільності»);
• Василь Дудніченко (директор школи бізнесу Open Mind);
• Наталія Ніколаєва (стратег, кризовий менеджер);
• Микола Балабан (засновник мережі ресторанів «Криниця»);
• Клім Шабалін (технічний директор E-CUBE Recycling Solutions);
• Тетяна Кравченко (фінансовий менеджер бізнес-акселератору Business Sharks);
• Юрій Іванов (директор Інституту заочно-дистанційного навчання ПУЕТ).

У результаті аналізу поданих відео-пітчів 25 травня було визначено, що від партнерства Полтавський університет економіки і торгівлі, ГО «Центр освіти дорослих Полтавщини», Університет Порстсмуту (Велика Британія) до національного етапу зараховані 19 проєктів. Їх і обговорили з авторами та експертами.

Коротко розповідаємо, що запропонували полтавці:

1. Владислав Борисенко і Владислав Дорошенко з проєктом розробки розумного горщика для квітів, доступного для широкого кола українців. Їх горщик буде вимірюватися рівень мінералів, води і поживних речовин у ґрунті, даватиме підказки, як доглядати за рослиною за допомогою дисплею тощо.

Владислав Борисенко розповів, що у них уже є досвід продажу на Amazon. Вони замовляють горщики з Китаю, але вдосконалюють їх дизайн і працюють над синхронізацією зі смартфоном.

На його думку, якщо на ринку з’явиться гравець, що пропонує якісну річ дешевше, то клієнт буде у виграші. До того ж, в Україні дуже мало відомих брендів, а ті що є, дуже дорогі:

«Ми хочемо, щоб знали, що є така крута команда в Україні, яка робить такі горщики».

Олександр Кутас зазначив, що низька ціна не може бути їх конкурентною перевагою, і що такий бізнес легко скопіювати. Наталія Ніколаєва порадила розробити застосунок, призначений для догляду за рідкісними рослинами, а Тетяна Кравченко – вивчити конкурентів і почитати відгуки користувачів.

1. Єлизавета Власенко та Катерина Шалун подавали проєкт чат-боту на платформі

Telegram для організації квестів-екскурсій.

Дівчата розповіли, що хотіли б проводити екскурсії в ігровій формі у будь-який час доби. Експертка Тетяна Кравченко відзначила, що їй не вистачило пристрасті у презентації, а це дуже важливо для інвесторів.

1. Катерина Говтвяниця з проєктом екосумок з індивідуальним малюнком.

Вона виготовляє джинсові сумки з індивідуальними принтами для кожного. Каже, що за рахунок індивідуального дизайну і планує виділитися на фоні інших виробників.

Наталія Ніколаєва відмітила, що таких виробників дуже багато, як і різновидів принтів. Вона порадила змінити форму і розмір сумок, а також визначитися з аудиторією, адже для пар і родин із 3-4 осіб такий аксесуар не підходить для закупів.

Тетяна Кравченко порадила знайти команду, адже інвестор «ставить» на команду, не одинака.

1. Світлана Сапун з проєктом розробки дизайнерського одягу з малюнками ручної роботи.

Експертів не вразила презентація учасниці, яка не змогла приєднатися до розмови та пояснити свою ідею.

1. Ольга Кизима, Володимир Ткаченко з проєктом туристичного мобільного застосунку, який об’єднує всі споживчі пошуки.

Полтавці проаналізували ринок (за їх словами, тільки в Полтаві 120 туристичних агентств) і хочуть створити застосунок, на якому можна було б знайти квитки, житло, екскурсії тощо. Для клієнтів передбачений кешбек і накопичувальна система.

Експерти спочатку не зрозуміли, яка буде монетизація. Але Ольга Кизима пояснила, що вони співпрацюватимуть з туроператорами й пропонуватимуть готові тури, адже не всім підходить самостійний пошук. Також передбачена реклама.

1. Богдан Хоменко, Денис Берт з проєктом відео-студії з креативним, соціальним та екологічними елементами.

Учасники вже знімають відео для замовників і співпрацюють з блогерами, але їм потрібні кошти для придбання техніки (лінзи, стабілізатори, освітлення). Наталія Ніколаєва порадила визначитися з напрямком відео, в якому вони працюють, а Василь Дудніченко – взяти кредит, аби не чекати донорських коштів. На що Богдан Хоменко відповів, що в нашій країні з кредитами зв’язуватися небезпечно.

1. Ярослав Чекунов з проєктом реклами за допомогою квадрокоптерів.

Експерти не могли зрозуміти, в чому новизна проєкту. Але учасник пояснив, що він хоче робити не «сумну рекламу», а проводити рекламні акції – наприклад, брати два дрони і прикріплювати до них постер. На його думку, подібна реклама підходить для виборів.

1. Олена Манько з проєктом психологічних записників для боротьби зі стресом, суїцидальними схильностями, депресією та сумом.

Учасниця не змогла приєднатися до обговорення, але експерти відмітили: якщо в неї дійсно є розроблений проєкт, то він може «злетіти», адже це потрібна річ сьогодні.

1. Катерина Власова з проєктом арт-студії для дітей з розробки мультфільмів.

Учасниці потрібні кошти на техніку. Тетяна Ткаченко порадила знайти команду та вкласти емоційну складову у презентацію.

1. Костянтин Ізюмов з проєктом креативного дистанційного навчання грі на гітарі з гумором та імпровізацією.

Гуморист і ведучий організував онлайн-тренінг «Гитара с Изюминкой», призначений для осіб різного віку з будь-якої країни.

Тетяна Ткаченко знову акцентувала увагу на тому, що тут потрібна команда і зазначила, що в умовах карантину така послуга повинна користуватися популярністю. Наталія Ніколаєва пошкодувала, що Ізюмов не проспівав презентацію, на що комік відповів, що це заборонено умовами пітчу.

Олександр Устьян додав, що це дуже важливий кейс, особливо в розрізі того, що культура в нокауті через карантин.

1. Богдан Дудка, Каріна Тесленко, Євген Воскобійник з проєктом креативних маркетингових рішень для малого бізнесу в кризу.

Вони пропонують послуги SMM, дизайну та маркетингу для малого бізнесу, який постраждав через пандемію. Євген Воскобійник не зміг пояснити, чому малий бізнес має прийти саме для них, а Наталія Ніколаєвна не зрозуміла, в чому монетизація, якщо послуга менша за ринкову вартість.

1. Андрій Онушко з проєктом мобільної гри Diggerion з елементами доповненої реальності.

Його проєкт Ростислав Караптан назвав одним з найбільш технічних і похвали учасника за те, що команда націлена на світовий ринок. За словами Андрія Онушко, Diggerion відрізняється від Pokemon go тим, що гравці можуть самі, наприклад, залишати артефакти, таким чином самотужки створюючи гру. Він розповів, що вони зняли відео і збирали через рекламу запити на гру. Так і дізналися, що гравцям не вистачає такої активності.

На бета-версію необхідно 200 тис. доларів. За словами автора, вони вже мають бізнес-план, прописали ТЗ і знайшли компанію, яка його зробить. Тепер шукають інвестора.

Один з глядачів порадив монетизувати гру через продаж артефактів, і Онушко відповів, що вони вже думали про це.

1. Андрій Сигиневич з проєктом у сфері зеленого туризму.

Кременчуківець бачить це як традиційну українську хату, але з арттерапією та малюванням за номерами. Наталія Ніколаєвна зазначила, що тут немає нічого нового, але запропонувала конкуренту перевагу – цифровий детокс, тобто заборону користування смартфонами. Тетяна Кравченко підтримала колегу, додавши, що це може не суцільна відмова від благ вай-фаю, а й просто введення обмеження на користування телефонами.

1. Алла Сира з проєктом віртуальної платформи для продажу товарів народних промислів.

Учасниця запропонувала творити каталог з продукцією та історіями локальних виробників, і заробляти на розміщенні інформації.

1. Елеонора Колєйчік, Богдан Киричинський, Діана Скебська з проєктом розробки худі з українською вишивкою.

Наталія Ніколаєвна зазначила, що це дуже простий і класний проєкт, який треба запускати як найшвидше.

Діана Скебська розповіла, що вони розробили дизайн, уже мають постачальника тканини та швачок. Вартість готового виробу на реалізацію оцінили в 1000-1100 грн. Вони вже запустили передзамовлення на першу партію в Інстаграмі.

Наталія Ніколаєвна та Олександр Кутас порадили на старті звернути увагу на те, щоб запатентувати продукт, поки більш відомі бренди не вкрали ідею.

1. Юлія Лебідь з проєктом консалтингової компанії з маркетингових і юридичних питань.

Експертка Тетяна Кравченко порадила вивчити аудиторію та визначитися з тим, хто є клієнтом.

1. Ярослав Терновський, Аліна Гончарова з проєктом арт-простору для художників та їх аудиторії.

Художник пояснив, що деякі митці закриті в собі, але йому б хотілося співпрацювати з тими, хто готовий до цього. Адже їм потрібно взаємодіяти з публікою, колегами, аби бути на арт-ринку.

Олександр Кутас порадив йому об’єднатися з іншим учасником відео-пітчів, Віктором Волощенком, який хоче проводити воркшопи з виготовлення керамічних виробів. На думку експерта, це дозволить «збільшити трафік» і об’єднати на одній площі більше митців.

Тетяна Кравченко запитала, що будуть робити художники, якщо знову повториться такий суровий карантин. Ярослав Терновський відповів, що вони можуть працювати онлайн – надати консультації, транслювати роботу в майстернях тощо.

1. Каріна Тютюнник з проєктом промоції алкогольних продуктів вітчизняного виробництва через дегустації та візити на виробництво.

Учасниця хоче створити маркетингову (експерти запропонували івент) агенцію, яка б організовувала дегустацію на виробництві вин, у ресторанах, фотосесії тощо. У неї вже є операційний план та розробка дизайну бренду. Відповідаючи на питання щодо вартості, сказала, що дегустація в закладі коштуватиме 500-600 грн.

Василь Дудченко порадив знімати блоги про дегустацію вин, зазначивши, що це незвичайно для Полтави. Юрій Іванов запитав, де базуватиметься організація, і порадив відкрити місце, куди постійно можна було б звернутися. Олександр Кутас порекомендував знайти партнерів у великих містах і не обмежуватися українськими виробниками.

***

Тепер на учасників чекає національний відбір, що відбудеться результати якого стануть відомі 20 червня.

https://zmist.pl.ua/news/vinna-degustaciya-art-hab-turizm-poltavci-predstavili-biznes-ideji-v-ramkah-britanskogo-projektu