ВИСТУП НА ГЕНЕРАЛЬНIЙ АСАМБЛЕЇ МКА IЛЛI ГОРОХОВСЬКОГО
ВIДБУЛИСЯ ГЕНЕРАЛЬНI АСАМБЛЕЇ МIЖНАРОДНИХ КООПЕРАТИВНИХ ОРГАНIЗАЦIЙ
Близько 400 лідерів кооперативів із 60 країн зібралися 19—21 червня в м. Севілья (Іспанія) на Генеральну Асамблею Міжнародного Кооперативного Альянсу (ICA) та його секторальних і регіональних організацій, зокрема в Світових споживчих кооперативів (CCW) та Євро Кооп (EURO COOP), де СООР Україна є членом і посідає місце в органах управління.
IЗ ВИСТУПУ НА ГЕНЕРАЛЬНIЙ АСАМБЛЕЇ МКА IЛЛI ГОРОХОВСЬКОГО
Доброго дня шановні колеги, шановні друзі!
Спочатку я хотів би подякувати пану президенту Аріелю Гуарко та керівництву ІСА за надану мені можливість виступити на цьому урочистому та довгоочікуваному для нас всіх заході.
Майже два роки через коронакризу ми не мали змоги зібратися разом у такому складі, побачити одне одного, поспілкуватися особисто. Нарешті сьогодні наші довгі очікування здійснилися.
Цього року члени СООР Україна, представники регіональних кооперативів також мали намір приїхати і взяти участь в Генеральній Асамблеї Міжнародного Кооперативного Альянсу та супровідних заходах, поспілкуватися з вами, поділитися емоціями та обмінятися досвідом.
Загалом у кожного українця були плани, мрії та впевненість у завтрашньому дні до 24 лютого. Все, що сталося після цієї дати, – страшна трагедія для моєї країни в цілому і для кожного українця зокрема.
Вже три з половиною місяці в центрі Європи триває війна: сусідня країна – росія – чомусь вирішила, що має право захоплювати території, руйнувати все навкруги, створювати гуманітарні кризи, вбивати тисячі мирних мешканців – дітей, жінок, літніх.
Із 24 лютого наші діти втратили можливість спати спокійно, вони ховаються в підвалах під час сирен повітряних тривог, вони знають, яких предметів не можна торкатися, піднімати з землі, щоб не втратити кінцівки, і як треба діяти під час ракетного удару, опинившись на вулиці. Страшно про це говорити, думати! Страшно усвідомлювати, що ти не в силах зупинити це божевілля.
Із перших днів повномасштабного вторгнення російських військ в Україну під ракетні обстріли та авіаудари, які відбуваються по усіх регіонах країни, потрапляють мирні громадяни, житлові райони, школи, дитячі садки, лікарні. За даними ООН вже понад 10 млн. українців, рятуючи свої життя, стали вимушеними переселенцями всередині країни та за її межами.
Нас хочуть знищити фізично, як націю, нам немає куди відступати, ми повинні прийняти бій і перемогти. Бо наступні покоління нам не пробачать. Те, що чинять росіяни, є свідченням їх тотального несприйняття українців як вільних людей, а нашої країни – як демократичної і незалежної. Така наша ідентифікація закладена в генах українців – ми захищаємо свій дім і право жити в ньому, а не гроші, комфорт чи знижку на газ або нафту.
Лицемірну, агресивну та жорстоку сутність країни-агресора побачив увесь світ. Ця країна на прикладі України хоче позбавити народи світу впевненості в свободі вибору власного шляху розвитку, надії на мирне життя в кожному куточку нашої планети.
Російське керівництво прагне відкинути всі досягнення історичного розвитку людства, зокрема ту систему міжнародного права, яка у нас є сьогодні. Намагається повернути світ у старі часи, коли свобода народів і життя людей не мали значення.
Війна в Україні – це не абиякий локальний збройний конфлікт. Вона, на думку багатьох світових лідерів, матиме найсерйозніші наслідки для міжнародного порядку.
У ході повномасштабної війни на території України російськими військами зруйновані цілі міста і села, пошкоджено або знищено до 30% інфраструктури, електромережі, газопроводи, водопроводи, дороги, залізничні колії, мости тощо. Знищуються заводи, порти, аеропорти, навіть церкви й монастирі.
Загальні втрати економіки України через війну вже зараз оцінюють у понад 600 мільярдів доларів США.
Значних втрат від бойових дій зазнала і кооперація. В одинадцяти регіонах країни кооперативні об’єкти зазнали суттєвих руйнувань або взагалі були знищені. Там, де ще нещодавно працювали комфортні кооперативні магазини, затишні кооперативні кафе й ресторани, вирувало життя на кооперативних ринках, сьогодні панує розруха та хаос. Сотні кооперативів втратили своє майно. Тисячі членів кооперативів – роботу, житло, власність. Те, що створювали кілька поколінь кооператорів протягом десятиліть, було за лічені хвилини знищено російськими бомбами і ракетами.
Зараз іще неможливо точно оцінити масштаб шкоди, яку завдасть війна кооперативному сектору України. Бо, по-перше, вона ще не закінчилась, а по-друге, частина пошкоджених та зруйнованих об’єктів розташовані в зоні бойових дій та на тимчасово окупованій території, туди поки немає доступу. Але вже сьогодні за найбільш скромними підрахунками втрати кооперації вимірюються десятками мільйонів доларів США.
Незважаючи на це, навіть за таких складних умов українські кооператори самовіддано працюють, забезпечуючи членів кооперативів та споживачів необхідними товарами та послугами. Ми вже сьогодні розробляємо амбітні плани відновлення та розбудови кооперації в повоєнний час. Ми непохитно віримо, що після війни, а всі війни рано чи пізно закінчуються, кооперація України зможе не тільки відродитися, а стане ще більш потужною і розвинутою та посяде гідне місце в реальному секторі економіки нашої держави.
Це буде завтра, а сьогодні Україна стала аванпостом боротьби між демократією і авторитаризмом, свободою і рабством, майбутнім, якого потребують ми і багато людей у світі, й минулим, за яке так відчайдушно бореться росія. Весь цивілізований світ, усі люди доброї волі, які розуміють це, надають допомогу Україні у її боротьбі. Допомоги потребує сьогодні й кооперація України.
Від імені кооператорів України я хочу подякувати всім нашим закордонним колегам і друзям, всім, хто з першого ж дня війни надсилав листи підтримки й співчуття і загалом тримав зв’язок із нами. Особливу подяку хочу висловити керівництву і працівникам офісів Міжнародного Кооперативного Альянсу, Кооперативів Європи, ССW та Євро Кооп за сприяння та оперативну допомогу в роботі. Ця психологічна підтримка була і залишається дуже важливою для нас.
Але не менш важливою та своєчасною стала й фінансова міжнародна допомога українській кооперації. Користуючись нагодою, я хотів би висловити подяку за таку адресну допомогу кооперативним організаціям та приватним благодійникам із США, Великої Британії, Франції, Австралії, Ірландії, Польщі, Німеччини, Болгарії, Малайзії, Південної Кореї, Філіппін. Вибачте, якщо я не всіх назвав, але це тільки за браком часу, встановленого регламентом.
Ви маєте знати, що вся допомога, яку COOP Україна отримала і отримає в майбутньому від міжнародної кооперативної спільноти, піде на відновлення пошкоджених та зруйнованих війною об’єктів кооперації і підтримку потерпілих від війни кооперативів та кооперативного сектору в цілому.
І якщо для людей далеких від кооперації це могло б вважатися просто жестом щедрості та доброчинності, то для кожного присутнього в цій залі, для кожної кооперативної організації та окремого члена кооперативу в світі це можливість на ділі довести, що фундаментальні принципи кооперації – взаємодопомога та солідарність – не просто красиві гасла, запозичені з минулого. Вони і сьогодні наповнені глибоким сенсом і змістом. Це шанс нагадати собі й усьому світу, що кооперативна ідея живе й перемагає.
Я заздалегідь дякую всім за підтримку України. Я вдячний за увагу до України. Але пам’ятайте, що це підтримка та увага не лише до України, а й до вас самих, щоб ваше майбутнє було безпечним. Саме на полі бою в Україні
зараз визначається, за якими правилами житиме весь світ. Давайте разом вбережемо цивілізацію від повернення до часів, коли все вирішувалося на основі так званого права сили, а окремі люди та будь-які їхні ідеї, як і цілі народи, просто не мали жодного значення.
Я сподіваюсь, що ця війна якомога швидше закінчиться перемогою добра над злом і буде останньою на земній кулі. Я вірю в Бога, в мир, в добро і справедливість. Я люблю свою країну і прошу вас стояти зі мною за справжні цінності – загальнолюдські й кооперативні.
Дякую за увагу і розуміння!
