Як відбувся цьогорічний краш-тест учасників конкурсу бізнес-проєктів Big Idea Challenge
22 квітня відбулося експертне обговорення робіт учасників конкурсу в конференції Zoom. На огляд експертам було представлено 16 робіт у чотирьох категоріях: цифрові технології, соціальний вплив, креатив та кліматичні зміни.
Creative Spark Big Idea Challenge – це міжнародний конкурс бізнес-проєктів, спрямований на підтримку підприємців-початківців, організований у рамках Creative Spark. Подати заяву на конкурс можна через офіційний сайт Big Idea Challenge до 7 травня. Після цього будуть відібрані учасники для національного етапу, запланованого на червень-липень цього року.
Полтавський університет економіки і торгівлі за участі Портсмутського університету, громадських організацій «Центр освіти дорослих Полтавщини» та «Ко-Імпакт» вже почали пошуки перспективних ідей для національного етапу конкурсу. Отже, перші 16 претендентів на участь у заході:
1. Еліна Ільченко – розробка гри для вивчення англійської мови.
Ідея полягає у створенні інтерактивної комп’ютерної гри, що буде навчати дітей за допомогою різноманітних квестів та завдань. Авторка ідеї пропонує створити гру під назвою «Як Джек пішов шукати щастя, щоб об’єднати всіх разом». Учасники команди зазначають, що комбінування освітнього та розважального компонентів – ключова ідея проєкту.
Дмитро Ольховський з компанії Beetroot радив провести детальний аналіз конкурентів, що також прагнуть навчати дітей в ігровій формі та залучити інвесторів для якісної розробки.
2. Анастасія Колотко – форма для навчання та розвитку блогерів.
Учасники команди прагнуть розробити платформу для блогерів, яка об’єднуватиме людей, що цікавляться цією сферою, та допомагатиме обрати стиль, монетизувати власне ім’я.
За словами керівниці проєкту, сама вона займається блогінгом близько шести років, але планує запрошувати креативних контент-мейкерів з Полтави для проведення занять. Засновник товариства «Торгсервіс» Ростислав Караптан запропонував молодій підприємниці не обмежуватися одним містом, створити платформу для відеокурсів та поміркувати про можливості подальшого заробітку.
3. Анна Йосипенко – креативний коворкінг.
Ідея полягає у створенні коворкінгу для розвитку креативного підприємництва та творчості у людей з тематичними зустрічами, освітою та продажем робіт майстрів народного мистецтва. Коворкінг надає додаткові послуги: інтернет, зона відпочинку, кімната для переговорів та бар.
Фінансова менеджерка бізнес-акселератору Business Sharks Тетяна Кравченко поцікавилася планом «Б» на випадок, якщо локдаун затримається. Зараз, зазначала вона, в тренді діджиталізація та поєднання послуг онлайн та офлайн. Також стратегиня компанії Adviser Communications Ната Ніколаєва порекомендувала перейти до прорахунку фінансової моделі для подальших бесід з інвесторами.
4. Анастасія Алексюк – мобільний застосунок: гра з офлайн квестами.
Концепт проєкту – відеогра зі стильною графікою, захопливим сюжетом та офлайн квестами. Гра повинна стати мотиватором гравця займатися собою. Додаток поєднує в собі елементи гри, трекер, зчитувач, навчальний додаток і блог.
Тетяна Кравченко запропонувала авторці проєкту розробити «портрет» свого споживача, щоб краще зрозуміти аудиторію свого додатку та продумати мотиваційний елемент гри. Ростислав Караптан також додав, що деякі механіки гри в майбутньому можна було б використати для розвитку туризму Полтави.
5. Марія Хало – заклад для відпочинку.
Мета проєкту – створення місця для відпочинку, де люди б могли насолоджуватися природою навколо та їсти страви зі свіжозірваних рослин. У приміщенні планується презентація різноманітних килимів з орнаментами Полтавщини.
Ідея передбачає можливість відвідувачу самостійно обирати рослини, гриби та овочі в закладі для приготування свого замовлення. Основні теми обговорення – шляхи монетизації, залучення новітніх технологій та впровадження стандартів управління безпечністю продуктів.
6. Андрій Щепак – розробка аутентичного одягу для історичних реконструкторів.
Проєкт передбачає створення одягу за історичними зразками виключно з природних матеріалів (льон і шерсть), у такий спосіб зберігаючи навколишнє середовище.
Співорганізатор заходу Олександр Устьян зауважив, що для такої ідеї важливо знайти свого клієнта, проаналізувати сьогоднішній ринок та обрану нішу. Важливим елементом розробки ідеї буде саме вихід на спільноту реконструкторів, налагодження зв’язків тощо.
7. Володимир Бабенко – набір «Навчальна робототехніка».
Рішенням команди розробників є навчальний набір з роботом, що працює на основі плати та додаткових модулів. Алгоритм передається через електричний контакт плати з роботом без використання модулів Wi-Fi та Bluetooth. У наборі міститься книга з завданнями та трасою перешкод.
Головна ціль набору – навчити дітей алгоритмізації та основ програмування. Автор проєкту запевняє, що методичка з рішеннями допоможе батькам долучитися до розвитку своєї дитини. Одне з ключових питань – можливість подальшого розширення набору (наприклад, доповнення до завдань) та патентування ідеї.
8. Олександра Приткова – бренд весільного взуття.
Вибір взуття для весілля, як зазначає авторка ідеї, це одних з найскладніших моментів підготовки весільного гардероба. Унікальність цього бренду – можливість індивідуального замовлення та створення неповторних дизайнерських ескізів від керівниці проєкту.
Зараз Олександра Приткова знаходить в пошуку виробництва, що зможе відшити невеликі партії дизайнерського взуття за прийнятною вартістю. У майбутньому бренд планують доповнювати не лише весільним, але й святковими моделями.
9. Ольга Хлопук та Ірина Ососкало – організація квестів.
Ідея полягає в участі в різноманітних квестах. За бажанням замовника компанія зобов’язується перетворити будь-яке місце на ігровий майданчик. Команда вважає, що такі квести – можливість для сучасної людини реалізуватися як фізично, так і емоційно. У проєкті планується залучення технології віртуальної реальності для людей з інвалідністю та на випадок впровадження ідеї в онлайн.
Ключовим фактором успіху, як вважає експерт проєкту Олександр Устьян, буде генерування великого обсягу різноманітних, оригінальних рішень для того, щоб розширювати клієнтську базу та створювати достатній грошовий потік.
10. Анна Сергеєва – креативна агенція соціальних проєктів.
Команда прагне створити агентство, де замість комерційних оголошень розробляють соціальні кампанії для бізнесу. Авторка ідеї впевнена, що в Україні достатньо соціальних проблем, які можна вирішити, направивши гроші бізнесменів та, що найголовніше, їх увагу.
На краш-тесті було обґрунтовано подальші дії керівниці майбутньої агенції. Ната Ніколаєва підкреслила, що до початку діалогу з підприємцями потрібно сформувати конкретну пропозицію, варіативну для кожного бізнесу. Так, кожне підприємство, що відчуває свою соціальну відповідальність, зможуть знайти точки дотику з агенцією.
11. Олександр Ткаченко – локальний подкаст про культуру.
Ната Ніколаєва підтримала виступ автора ідеї, підкресливши, що сьогодні тема подкастів стає все більш популярної – при тривалих прогулянках люди зазвичай вдягають навушники з музикою та аудіоподкастами.
«Враховуючи, що проєкт планується як локальний, справжнім викликом стане вийти на потенційну аудиторію слухачів», – каже Олександр Устьян.
Зараз у команди готовий перший сорокахвилинний запис, що стане доступний для користувачів вже наступного тижня.
12. Юлія Матвієнко – навчальний набір для робототехніки.
Команда розробників пропонує комплексне вивчення робототехніки, яке включає комплект на платформі «Arduino» з унікальними модулями для побудови корпусу роботизованих пристроїв та авторськими методами вартістю у шість тисяч гривень.
Попри схожість з попереднім набором робототехніки дві представлені ідеї мають свої відмінності. Перший направлений на навчання алгоритмізації за допомогою роботів, другий на навчання створенню електронних пристроїв, зокрема роботів. Унікальність набору полягає в тому, що автори проєкту пропонують покупцю опанувати їх авторський курс по робототехніці.
13. Богдан Гутиря – англомовний офлайн-хаб для міжкультурного обміну.
Офлайн-хаб планується як відкритий простір, що об’єднує іноземців та місцевих жителів навколо англійської мови та міжкультурного обміну. Так, іноземці, що прийдуть на зустріч з місцевими, зможуть більше дізнатися про наше місто і країну, а місцеві – попрактикувати мову в реальних умовах.
Ростислав Караптан пропонують розглядати дану ідею ширше: налагоджувати комунікацію між іноземцями та полтавцями, створити єдиний культурний центр для подолання стереотипів, культурних непорозумінь через пряме спілкування.
14. Максим Білецький – дизайн та виробництво столів з епоксидної смоли.
Вирішальним моментом такої ідеї, думає Олександр Устьян, буде розробка дизайну, налагодження візуальних каналів для просування запропонованого товару. Кастомні рішення під замовника, залучення покупця до розробки дизайну зможуть стати головними перевагами під час реалізації проєкту.
15. Наталя Прозорова та Анастасія Суска – онлайн-диспетчер для сфери логістики.
Авторки ідеї пропонують логістичні операції, що забезпечать прозорість ціноутворення, надійність клієнтів та послуг з управління документами. Керівниці обіцяють, що клієнти зможуть в один клік побачити чітку ціну на перевезення. Онлайн-диспетчер зосереджує весь обміну документами в одному місці, що є перевагою проєкту серед конкурентів.
Ціль розробників – об’єднання в одній платформі й документообіг, і зручність доступу до водія, щоб зменшити кількість ситуацій викрадання вантажу, недовантаження тощо.
16. Олександр Дзюба – створення відеогри.
Особливістю команди розробників є орієнтація на побажання та особливості гравця, після – на дохід. Гра поєднує в собі велику кількість жанрових направлень, зокрема фентезі RPG платформер з елементами онлайну та змагальною системою.
Наразі, коли гра вже готова на 90%, вона має активне англомовне комьюніті в Twitter. Після публікацій новин розробників потенційні гравці мають можливість обговорити ідею, поділитися враженнями та думками.