ПУЕТ – єдиний представник України в Програмі Європейського Союзу «Стале виробництво – стале навколишнє середовище»
Для Полтавського університету економіки і торгівлі є сталою практика, коли студенти проходять стажування за кордоном. Одна з останніх навчальних поїздок до Литви студенток і викладачки кафедри технологій харчових виробництв та ресторанного господарства ПУЕТ відбулася в рамках програми ЄС «Стале виробництво – стале навколишнє середовище», організованої Клайпедським державним університетом прикладних наук (Литовська Республіка). Тиждень студенти брали участь в онлайн лекціях на тему органічного, екологічного і безвідходного виробництва, сталого споживання, тощо. А потім – поїхали до Литви на стажування.
«Ми дуже вдячні Республіці Литва і, зокрема, Клайпедському державному університету прикладних наук за те, що вони дозволили взяти участь у програмі стажування українським студентам. Адже саме ця програма не передбачає участь України – вона тільки для студентів і викладачів з країн Європейського Союзу. Коли я була на стажуванні на острові Крит, познайомилася з представниками з Литви і вони нас, власне, і запросили. Приємно, що ЄС, враховуючи ситуацію в Україні, пішов нам на поступки і дозволив участь в стажуванні. Нині в світі технологи активно просувають систему «zerowaste» – тобто виробництво з нульовими відходами. Це – філософія скорочення продукування відходів, поряд зі вторинним використанням та переробкою, покликана зменшити екологічне навантаження на планету. Наші студентки презентували свої напрацювання в цьому напрямку, розповідали про наші наукові школи», – з гордістю говорить Аліна Ткаченко, кандидатка технічних наук, директорка Навчально-наукового Інституту денної освіти ПУЕТ.
Після стажування представників ПУЕТ в Литві, науковці Клайпедського державного університету прикладних наук (Klaipeda University) взяли участь в міжнародній конференції, організованій кафедрою ТХВРГ Полтавського університету економіки і торгівлі, присвяченій безвідходному виробництву. Адже в нашому університеті протягом багатьох років діє наукова школа «Розробка нових ресурсоощадних технологій харчових продуктів».
«У нас схожі наукові профілі, наукові теми. В майбутньому працюватимемо тісніше в цьому напрямку. Але для мене найважливіше те, що наші студентки побачили на практиці безвідходне виробництво. На приклад, як зі шкіри риби роблять чіпси. Клайпеда – морське місто, де багато виробничих підприємств рибної промисловості. Коли ми деокупуємо всі нині захоплені землі, знання з безвідходного виробництва будуть мега актуальні для України. У нас рибні заводи і в Миколаївській, і в Херсонській областях, і в Маріуполі вони були, і в Криму. Зараз працюють такі виробництва на Одещині. І не будемо забувати, що у нас активно вирощують прісноводну рибу не тільки в річках, а й в штучних водоймах. На приклад, фермери активно розводять форель. Філе йде на продаж, а зі шкіри можна чіпси робити. Наші студенти знають вже цю технологію і готові запроваджувати на виробництві. Вони пройшли практико орієнтоване навчання на підприємствах Європейського Союзу, отримали сертифікати, в яких це зазначено. І це важливо. Співпраця з Клайпедським державним університетом – це розширення мережі партнерських ЗВО. Нині ми активно співпрацюємо з Болгарією, Туреччиною… До речі, в програмі стажування, про яку ми говоримо, єдиний заклад вищої освіти, який взяв в ній участь з України – Полтавський університет економіки і торгівлі», – наголошує Аліна Ткаченко, кандидатка технічних наук, директорка Навчально-наукового Інституту денної освіти ПУЕТ.
Програма навчання, за словами її учасниці Олександри Горобець, була насичена. За тиждень технологи мали відпрацювати на практиці застосування кількох технологій безвідходного виробництва – максимальної переробки сировини з нульовою кількістю відходів.
«Для прикладу нас повезли на підприємство з виробництва рибних напівфабрикатів. Це великий завод, який працює без відходів. Навіть кістки вилучають, висушують і перемелюють на борошно для додавання, приміром, до кормів для тварин. Ми там освоїли технологію виготовлення чипсів зі шкіри риби. Це такий варіант корисних снеків. Їх можна запікати в духовці або засмажувати у фритюрі. В духовій шафі, як виявилося, вони не тільки корисніші, але й смачніші. Для Європейського Союзу – це звична практика. У нас – поки що ні. Хоча такі технології зараз актуальні для всіх, адже кількість органічних відходів зараз перевищує всі можливі норми. І це веде до тотальних катаклізмів.
Основне місце стажування у нас було – Клайпедський державний університет прикладних наук. Тамтешні виробничі приміщення схожі на ті, що є в Полтавському університеті економіки і торгівлі: демонстраційна зала, дегустаційна, виробничі кімнати. Приміщень виробничого циклу у них більше, є кухня-лабораторія. В лабораторії дуже багато сучасного обладнання – прилади для приготування страв сувіді (дозволяє готувати страви у вакуумі, за наднизьких температур), покаже (для приготування страв із замороженої продукції), термомікс (дозволяє під час підігрівання страви подрібнювати її до гомогенного стану), для сублімаційної сушки і навіть для ферментації пива. Їх навчальна кухня зроблена за вимогами НАССР – всі дошки промарковані різними кольорами. Ми теж на шляху до створення такого виробничого приміщення»,- розмірковує Олександра Горобець, кандидатка технічних наук, заступниця завідуючої кафедрою «Технології харчових виробництв і ресторанного господарства» ПУЕТ.
Пані Олександра вважає такі поїздки потрібними і для здобувачів вищої освіти, і для викладачів. Оскільки це освоєння новітніх технологій, вивчення сучасної філософії приготування страв, практика іноземної мови, налагодження наукових зв’язків.
«Під час стажування ми не тільки навчалися в аудиторіях і лабораторіях, а й разом їздили на екскурсії – до моря, в дюни, в гори. В нашій групі були представники з Естонії, Греції, Польщі, Литви. І ми прекрасно розуміли один одного. Ще мені сподобався у них, як побудований процес навчання в аудиторії: студенти і викладач приходять на заняття в аудиторію/лабораторію, попили чаю, проговорили тему заняття, передяглися в одноразовий набір халатів і починають працювати в лабораторії. У них курс «Харчові технології» розділений на дві підтеми – дієтичне харчування і класичне. У них також вивчають предмет «Нутриціологія» – науку про здорове харчування для різних груп населення або людей з різними захворюваннями. У них фахівці з харчових технологій вчаться розробляти лікувальні дієти або для спортсменів. І в дипломі це відображено. Це – світовий тренд. Хоча не можу сказати, що в Литві, в закладах громадського харчування, я відчула, що страви з мінімальною кількістю солі», – сміється Марія Литвин, студентка 4 курсу кафедри «Технології харчових виробництв і ресторанного господарства» ПУЕТ.
Марія Литвин написала не одну наукову роботу на тему розробки і запровадження нових видів напоїв за технологією безвідходного виробництва для системи споживчої кооперації.
«Разом з завідувачкою нашої кафедри – Галиною Панасівною Хомич, ми готували конференцію Укркоопспілки і там запропонували напої, створені згідно з принципом «zerowaste», тобто йдеться про безвідходне виробництво. Я розробила напої на основі чорниць – з вичавок або пюре з чорниць. Одна з моїх розробок – удосконалення класичного «Мохіто» пюре та сиропом з чорниць. І також я створила технологічну карту протеїнового коктейлю, де серед основних компонентів молоко і чорниці. Цей напій – для спортсменів і тих, хто слідкує за своєю масою тіла», – розповідає про свої досягнення Марія Литвин, студентка 4 курсу кафедри «Технології харчових виробництв і ресторанного господарства» ПУЕТ.
Прогресивні заклади вищої освіти нині готують фахівців, які володіють знаннями не тільки про економічно ефективні технології, а й усвідомлюють і просувають концепції виробництва – безпечні для довкілля. Для України, екологія якої постраждала під час війни, це – питання виживання і розвитку.
«Стажування в Литві ще більше переконало мене у важливості запровадження безвідходного виробництва. На приклад, я займаюсь виготовленням зефіру, тому деякі ідеї взяла для себе – як зробити фруктове пюре, а зі шкірок желюючий сік, щоб використати замість желатину. Або пектин виділяти зі шкірок. Для запровадження цих технологій, крім спеціального обладнання, потрібні ще й фахівці. А таких поки що небагато. Запит у бізнесу є. Особливо, коли йдеться про крафтових виробників, які екологічність та безвідходність роблять філософією свого виробництва. Тому, на нашій кафедрі «Технології харчових виробництв і ресторанного господарства» ми проводимо наукові дослідження і розробляємо технології безвідходного виробництва. Стажування в Литві тільки підтвердило, що розроблені нами технології відповідають світовим трендам. Полтавський університет економіки і торгівлі надає можливість їздити до інших країн, вивчати нові технології. Тільки за минулий семестр я побувала в Литві на стажуванні, а також взяла участь у Всеукраїнському кулінарному конкурсі, в якому посіла там 2 місце. Можливості наш університет надає, головне – скористатися ними», – резюмуєЮлія Подойнік, студентка 4 курсу кафедри «Технології харчових виробництв і ресторанного господарства» ПУЕТ.
Отже, закордонні стажування та практико орієнтоване навчання в Полтавському університеті економіки і торгівлі дозволяють викладачам і студентам не тільки докладніше ознайомитися з тематикою академічних галузей європейських університетів, а й безпосередньо освоїти новітні екологічно безпечні технології харчових виробництв. Таким чином, виграють і власники бізнесу, і споживачі.
