Навчально-науковий інститут інноваційних технологій управління Вищого навчального закладу Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» створений 1 вересня 2015 року з метою розробки та впровадження інноваційних інтелектуальних життєздатних систем в органах державного управління, місцевого самоврядування, бізнесі та освіті.
Концепція ННІ «Інноваційних технологій управління ПУЕТ»
Сучасне суспільство, економіка, держава стикаються з небувалими викликами: проблемами інноваційного та технологічного оновлення, конфлікту цивілізацій, подорожчання енергетичних і дефіциту водних ресурсів та рядом інших.
Це в першу чергу пов’язано з тим, що суспільство, завдяки зростанню складності, який є в значній мірі функцією інформаційного вибуху, переросло можливості динамічного регулювання, закладені в його «благословенній» структурі. Саме з цих позицій необхідно дивитися на всі кризи, які розгортаються навколо нас і саме від цього положення необхідно відштовхуватися, заглядаючи в майбутнє. Небезпека, що загрожує суспільству сьогодні, полягає в тому, що суспільство може все ж відмовитися від вивчення системних факторів, що обумовлюють долю людства і буде нехтувати можливостями, пропонованими кібернетики, які дозволяють вже сьогодні справлятися з цими різноманітними, але взаємозалежними проявами кризи.
До сих пір, з одного боку всі спроби економічної науки охопити цілісне різноманіття соціальних реалій без використання методів кібернетики виявилися абсолютно неможливими. А концепція різноманітності, що вимірює кількість різних станів економічної системи, розчинилася в працях традиційних економістів. В результаті взяло гору спрощене лінійне уявлення про економічні процеси. Урізані концепції і спрощені структури не піддаються перевірці і не дають можливості визначити правильність рішень в реальній дійсності. Майже завжди існує нерозпізнаний (чи несвідомий) привид спрощеної економіки «Робінзона Крузо», що крадеться десь в тіні (С. Бір).
Поки ще не вироблено чітке розуміння схеми переходу економіки України на постіндустріальний рівень розвитку. Однак, вже зрозуміло, що рушійною силою такої трансформації повинні стати інтелігенція: вчені-економісти, менеджери-технократи.
На цьому переході гострим дефіцитом є інституційний ресурс. Однак сьогодні наука, освіта – ці каталізатори просування в майбутнє, знаходяться в досить скрутному матеріальному становищі, можна навіть сказати в забутті, і перестали грати самостійну роль. З цієї причини економіка несприйнятлива до інновацій, а люди не мотивовані на успіх завдяки інноваціям. У наявності складна гуманітарна проблема: на тлі рівня зниження культури населення, неухильно знижується його життєвий рівень.
В економіці, що динамічно змінюється, в економічних системах різного рівня (від домашніх господарств до економік держав і їх об’єднань), управління економічними процесами стикається з викликами, які не мають історичних аналогів. Сучасні менеджери і управлінці не в змозі адекватно реагувати і швидко підлаштовуватися під економічні умови, що постійно змінюються, та що в результаті вже призвело до виникнення ряду масштабних фінансових криз тільки з початку цього тисячоліття. Високі темпи зростання виробництва, поглиблення спеціалізації, істотне збільшення числа міжгосподарських зв’язків і їх ускладнення зумовили зниження ефективності традиційних методів управління та необхідність залучення в допомогу керівнику нових методів управління складними економічними системами.
Таким чином, важливим стає пошук шляхів вирішення ключових завдань, що вимагають інституційних рішень і застосування економіко математичного моделювання для ситуативної оцінки макроекономічної нестабільності і сценарного прогнозування економічної динаміки, дослідження потенціалу економічного зростання і напрямків реструктуризації економіки, що слід визначити в якості концепції ННІ «Інноваційних технологій управління» ПУЕТ.
1. Процеси розвитку наукового світогляду, що роблять істотний вплив на природні науки в даний час поширюються і на економічні дослідження. Дослідники економіки не можуть залишатися байдужими до зміни методологій в інших сферах науки і продовжувати свої розробки, керуючись лише колишніми критеріями і орієнтирами, недосконалими методами і теоріями.
2. Назріла необхідність розвитку нової парадигми досліджень в економіці та управління економічними системами з урахуванням процесів їх розвитку, ускладнення елементів економічних систем і зв’язків між ними, підвищення різноманітності відгуків, виникнення складних видів поведінки, які знижують їх передбачуваність і керованість.
3. Переорієнтація досліджень економічних систем з процесів стабілізації на вивчення самоорганізації, зі стабільності в область нестабільності і нерівновагової поведінки, з безперервності на стрибки і катастрофи, з детермінізму на вивчення невизначеностей і розумне співвідношення детермінованих методів і статистичних законів узгоджується з сучасними напрямками розвитку інших, в першу чергу, природничих наук.
Теоретичні дослідження в цьому напрямку спираються на синергетичний підхід, в якому складні динамічні взаємозв’язки економічних систем розглядаються в процесі їх розвитку та взаємодії. Суттєвою новизною цих досліджень є відхід від домінуючої точки зору про негативну дію дестабілізації на процеси вдосконалення і розвитку економічних систем.
4. Підвищення складності сучасних економічних систем унеможливлює застосування методів оптимального управління, оскільки оптимальні рішення стають не тільки надчуттєвими до початкових умов, але завдяки лавиноподібному збільшенню кількості змінних і обмежень зовсім не можуть бути визначені дослідником. Це обумовлює необхідність розробки нового підходу до дослідження економічних систем, який дозволить перейти від оптимальних рішень до стійких, від оптимальності, як такої, до стабільності, сприяє побудові системи стимулів, які переводять економічні системи в стійкий стан рівноваги.
Для забезпечення ефективності такого управління засобами економічної динаміки розроблено арсенал найсучасніших економіко-математичних методів, призначених для аналізу стійкості, хаосу і катастроф, з використанням нейронних мереж і генетичних алгоритмів.
Розроблені методи поєднують можливості сучасних обчислювальних потужностей інформаційних технологій з результатами наукових і прикладних досліджень в галузі управління економічними системами всіх рівнів на сучасному етапі розвитку української економіки.
5. Складність детермінованого механізму, який визначає поведінку економічної системи, особливо, якщо система є хаотичною, робить застосування статистичних методів неефективним.
Тому акцент у дослідженнях перенесено на методи економічної динаміки, які дозволяють побудувати такий механізм управління, який спрощує поведінку економічної системи, зменшує амплітуду коливань і робить можливим застосування методів прогнозування навіть в умовах відсутності вичерпної інформації про механізм утворення поведінки, що в свою чергу дозволяє швидко виявляти і ефективно використовувати резерви розвитку економічної системи, підвищувати ефективність і стійкість її функціонування.
6. Засобами економічної динаміки, в широкому її розумінні, досліджуються процеси розвитку економічних систем, тобто проводиться аналіз їх внутрішніх можливостей і зовнішніх умов функціонування, на підставі чого розробляються організаційні та функціональні механізми сталого управління.
Таким чином застосування методів економічної динаміки як засобу додання стійкості економічних систем в сучасних умовах стає необхідним кроком в напрямку стабілізації економіки держави, всіх її сфер і забезпечення зростання в якісному і кількісному відношеннях.
7. Вплив нестабільного ринкового оточення на функціонування економічних систем, як правило, призводить до виникнення надчутливої реакції до змін зовнішніх факторів, зокрема, феномену левериджу. В умовах нестабільного зовнішнього середовища стабільний елемент в структурі витрат підприємства зумовлює те, що навіть невеликі зміни вхідних параметрів можуть привести до досить значних змін результуючих показників.
Величина левериджу характеризує наявність чутливості результату діяльності підприємства до різних факторів. Коли зміна факторів здійснюється обґрунтовано і осмислено суб’єктом управління, це призводить до істотного зростання ефективності функціонування. З іншого боку, якщо суб’єктами управління виступають фактори зовнішнього середовища, то при їх несприятливої дії на економічну систему вона може понести відчутних втрат.
У зв’язку з цим оцінка і прогнозування величини левериджу, визначення його оптимальної величини і управління левериджем шляхом цілеспрямованого впливу на фактори, які його утворюють, стає актуальним завданням для підвищення ефективності підприємств.
8. Нестабільні умови зовнішнього середовища, які діють як збурюючи фактори на процес функціонування економічних систем роблять одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень розробки в області моделювання економічної безпеки щодо функціонування окремих економічних систем і в регіональному контексті. Ця проблема останнім часом набуває особливої актуальності, що обумовлено процесами встановлення нових господарських зв’язків і інтеграцією України в світову економіку.
Наукові дослідження в контексті економічної безпеки України спрямовані на вивчення і моделювання механізмів цілепокладання суб’єктів економічної діяльності щодо стратегії сплати податків, оптимізації податкового преса і легалізації тіньового капіталу. Теоретичні розробки, спрямовані на моделювання державної фіскальної політики і впливу податкових ставок і структуру обов’язкових відрахувань, орієнтовані на дослідження процесів ділової активності та запобіганню утворення тіньового капіталу. Їх впровадження істотно підвищує ефективність функціонування економічних систем і забезпечують легальність їхнього статусу.
9. У світовій практиці для оцінки якості управління підприємствами широко використовується поняття рейтингу. Методи економічної динаміки для прийняття рішень з урахуванням рейтингу спрямовані на подавлення коливань, які виникають в процесах управлінні економічними системами, за рахунок агрегування вихідної інформації. Тому одним із напрямів досліджень є теорія рейтингового управління, в якій синтезовано концепція прийняття рішень потенційними користувачами на основі використання рейтингів у процесі реалізації функцій управління.
10. Розвиток ринкових відносин викликав об’єктивну необхідність формування якісно нових структур і механізмів управління. Переважна більшість великих вітчизняних промислових підприємств в цих умовах виявилися нездатними вчасно і адекватно реагувати на мінливі зовнішні умови функціонування в силу нерозвиненості інструментів гнучкого, адаптивного управління. Відсутність узгодженості дій і науково обґрунтованих підходів зумовили переважне використання стихійних, вузькоспеціалізованих рішень, які не мають достатнього потенціалу для реакції на зовнішні збурення. Тому для забезпечення стійкого функціонування підприємства необхідно впровадження організаційних змін, тобто побудова специфічних організаційних механізмів, спрямованих на врівноваження впливів зовнішніх і внутрішніх факторів
11. Оптимізація функцій економічної системи, крім реалізації функцій організаційного аспекту, повинна бути зорієнтована також на ефективне управління потоками. Вирішення цього завдання спирається на використання сучасних підходів до логістики, управління ланцюгами поставок і узгоджується з ідеалами екологічної економіки, які останнім часом виходять в перший ешелон при плануванні функціонування регіональних еколого-економічних систем.
12. Одним з найбільш значущих підходів до організації трансформацій організаційних систем підприємств є моделювання реінжинірингу бізнес-процесів, що дозволяє проводити ефективну реорганізацію систем управління в зв’язку з переходом від застарілих ієрархічних структур до мережевих міжфункціональних структур, побудованих на базі сучасних інформаційних технологій.
Ефективна перебудова бізнес-процесів за допомогою видалення надлишкових операцій і заміни функціональних процесів міжфункціональними, в комплексі з сучасними інформаційними технологіями як засіб здійснення подібних перетворень, дозволяє отримати суттєвий приріст швидкодії, продуктивності, рівнів обслуговування, якості та інновацій.
13. Істотним внеском в напрямок вдосконалення механізмів управління економічними системами є теорія моделювання та синтезу ефективних організаційних структур, яка заснована на застосуванні Моделі життєздатних систем Стаффорда Біра, що дозволяє аналізувати існуючі організаційні структури з точки зору функціональної повноти, модифікувати існуючі або синтезувати нові організаційні структури, що задовольняють вимогам, що пред’являються до їх життєздатності і ефективності функціонування.
Таким чином, результати дослідження проблеми організації функціонування та управління сучасною економікою на різних рівнях, що пов’язане з ростом виробництва і, як наслідок, з концентрацією капіталу, переходом до корпоративних форм організації сучасних економічних систем, зростанням процесів глобалізації та інтеграції, виникненням в останні десятиліття суспільної потреби в узагальненні накопиченого досвіду і формалізації його у вигляді структурованих знань, доступних для вивчення і адаптованих для використання при навчанні, визначають суть концепції функціонування ННІ «Інноваційних технологій управління» ПУЕТ.
Партнери ННІІТУ
Промислові підприємства
- Публічне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Азовсталь» (м. Маріуполь);
- Товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-Маріупольский ремонтно-механічний завод» (м. Маріуполь);
- Публічне акціонерне товариство «Азовмаш» (м. Маріуполь);
- Публічне акціонерне товариство «Запоріжсталь» (м. Запоріжжя);
- Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (м. Запоріжжя).
Вищі навчальні заклади
- Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського» (м.Київ);
- Державний Вищий навчальний заклад «Університет банківської справи» (м.Київ);
- Київський національний університет будівництва і архітектури (м.Київ);
- Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» (м.Маріуполь);
- Маріупольський державний університет (м.Маріуполь);
- Запорізький інститут економіки та інформаційних технологій (м.Запоріжжя);
- Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» (м.Запоріжжя);
- Запорізький національний технічний університет (м.Запоріжжя);
- Запорізький Класичний приватний університет (м.Запоріжжя);
- Одеський національний політехнічний університет (м.Одеса).
Контакти ННІІТУ
Кабінет: 103а
Роб. телефон: +38 (0532) 509-203
E-mail: nniity@puet.edu.ua
