СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ: ХРОНІКА ФРОНТОВИХ БУДНІВ
Днями Президент України Володимир Зеленський у одному із своїх відеозвернень порушив тему відновлення України після війни. Він говорив зокрема про те, що відповідні фахівці починають підраховувати шалені збитки, яких завдала й продовжує завдавати війна нашій економіці, і про те, які програми запрацюють, щоб відновити інфраструктуру знищених оскаженілим ворогом міст, і як відроджувати галузі, що найбільше постраждали від війни.
У дискусіях на цю тему лунають і такі думки: мовляв, про які програми відновлення можна зараз говорити, треба спочатку завершити війну! Так, війну треба завершити. Але це не означає, що проблема наявності коштів і на її завершення, і на відновлення країни неактуальна.
У соціальних мережах, в оцінках вітчизняних та іноземних експертів називають вражаючі цифри наших економічних втрат. Як їх компенсувати? Добра новина в тому, що політики цивілізованих країн, експерти низки міжнародних фінансових організацій прогнозують економіці Україні швидке зростання завдяки потужній фінансовій допомозі від іноземних партнерів. Ряд країн навіть уже озвучують суми свого донорства в нашу державу й умови, за яких готові діяти. Бо цивілізований світ зацікавлений у тому, щоб Україна повернула собі статус економічно стабільної країни, яка активно розвивається.
Погана інформація – це коли говорять про ризики для іноземних інвесторів. Дуже ризиковано розпочинати в Україні бізнес, відкривати іноземне виробництво, якщо зберігатиметься небезпека його знищення однією ракетою, запущеною з території Росії. Це не означає, що війна не завершиться, але, на жаль, нашим сусідом на тисячі кілометрів східного кордону і по війні залишиться величезна агресивна тоталітарна фашистська країна – росія. Країна, сутність якої – загарбувати, вбивати і руйнувати. І від цього там не відмовляться. На зміну одному путіну прийде інший, бо народ потребує агресивного царя і агресивного життя. Так, є великі сподівання на результати санкцій, які цивілізований світ запровадив проти рф. Таких обмежень іще не застосовували до жодної країни. Їх мета – поставити економічно росію на коліна, задушити так, аби здійснити чергове вторгнення не було чим і не було за що. Всі ми розуміємо: сьогодні у війні з рф Україна здатна захистити себе. Ми своїм неймовірним спротивом відвели удар і стримали поки що країну-агресора від вторгнення до інших держав. Але знищити повністю російську армію, тим паче на чужій території – занадто складне завдання.
Санкції до росії повинні працювати паралельно зі зростанням фінансово-економічної могутності України після війни. Підвалини цього процесу закладають саме тепер, під час гарячої фази війни. Воїни на фронті боронять нашу державу, а інші жителі країни, підприємства, малі й великі бізнеси працюють на наповнення бюджетів різних рівнів. Аби було за що воювати, а потім відновлювати Україну.
Держава в умовах воєнного стану пішла на багато поступок, прийнявши ряд законів, які полегшують життя і громадянам, і цілим галузям. Від контролю за цінами на соціально значущі товари до послаблення податкового навантаження.
Отже, перемога України у війні сумнівів не викликає. А щодо наявності коштів у бюджеті є проблеми. Які – читайте матеріали нашого чергового випуску.
Оксана ГУЦУЛ, головний редактор «Вістей…»
Важлива інформація
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ ДЕКЛАРУВАННЯ ЗМІНИ ЦІН НА СОЦІАЛЬНО ЗНАЧУЩІ ТОВАРИ
Держпродсподивслужба повідомляє, що відповідно до Реєстру декларування роздрібних цін на соціально значущі товари у квітні ціни на пшеничне борошно вищого сорту зросли в середньому на 8-9%, діапазон цін на птицю становить в середньому 74,99–107 грн. Оновлення Реєстру відбувається відповідно до порядку декларування цін на окремі товари, визначеного ЗУ «Про ціни і ціноутворення».
Декларування зміни роздрібних цін на товари здійснюється суб’єктом господарювання щодо об’єкта (закладу) роздрібної торгівлі в разі збільшення роздрібної ціни на товар, що реалізується таким об’єктом (закладом), порівняно з роздрібною ціною на дату набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 р. №341 або з попередньо задекларованою роздрібною ціною (крім випадків збільшення ціни внаслідок закінчення строку дії знижки або зменшення ціни):
- на 15 відсотків і більше – за 30 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 10 відсотків і більше, але менш ніж 15 відсотків, – за 14 днів до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування;
- на 5 відсотків і більше, але менш ніж 10 відсотків, – за три дні до початку застосування роздрібної ціни, яка декларується, без урахування дня декларування.
Декларування здійснюється в електронному вигляді шляхом подання відомостей до Держпродспоживслужби через її офіційний веб-сайт із використанням кваліфікованого електронного підпису. Після внесення даних з’явиться повідомлення, коли зміна може бути застосована.
Відомості автоматично вносять до Реєстру роздрібних цін на товари, який ведеться в електронному вигляді Держпродспоживслужбою. Внесення відомостей до Реєстру роздрібних цін на товари здійснюється безоплатно.
До відомостей з Реєстру роздрібних цін на товари Держпродспоживслужба на своєму офіційному веб-сайті забезпечила вільний цілодобовий безоплатний доступ.
Реєстр має фільтри, за допомогою яких можна відстежувати зміни ціни на окремий товар по регіонах, по датах, по суб’єктах. Це дає змогу здійснювати контроль та спостерігати динаміку цін на товари, що мають соціальну значущість.
Василь ПАСЕНКО,
директор Департаменту комерційної діяльності,
промисловості та заготівель
Круглий стіл
ЯК УНИКНУТИ ВТРАТ НА ЕКОНОМІЧНОМУ ФРОНТІ
У березні Рівненщина суттєво втратила в надходженнях до бюджету, адже держава послабила умови сплати податків у воєнний час. Це спрацювало швидко: половина бізнесів із тих, що працюють, не те що не сплатили податки, а й навіть не задекларували їх за підсумками роботи в четвертому кварталі минулого(!) року. Адже покарання за це теж немає…
Водночас міністр фінансів України Сергій Марченко озвучив невтішні цифри: у березні видатки Держбюджету перевищили доходи на 2,7 мільярда доларів, у квітні-травні ця цифра взагалі сягне 5-7 мільярдів. Звісно, доларовий еквівалент – то насамперед для наших міжнародних партнерів, від яких очікуємо допомоги.
Втім, як мовиться, вже на поверхні питання: як коригуються з воєнним станом податкові послаблення для бізнесу, що працює в тилу. На Рівненщині відповіді на них шукали представники військової адміністрації, податківці та соціально відповідальний бізнес. Ініціювало зустріч Рівненське територіальне відділення Асоціації платників податків України (АППУ).
Мар’ян ГОДА, голова територіального відділення АППУ, депутат Рівнеради, бізнесмен:
– Незважаючи на те, що 90 відсотків бізнесів на Рівненщині працюють, податків надходить значно менше. Соціально відповідальний бізнес, який добросовісно ставиться до своїх обов’язків, це неабияк турбує: ми чудово розуміємо, що фінанси – кров економіки. А знекровити економіку в умовах воєнного часу – це, як на мене, злочин. Маємо стабільно наповнювати бюджети, адже на нашій території, на щастя, не стріляють. Дуже хочеться, щоб мене почули ті, хто користуються ситуацією й ще не усвідомили: ми всі – в одному човні. Тому не можемо допустити, щоб цей економічний човен сів на мілину. Бо перемога України у війні залежить і від нас.
Ігор ТИМОШЕНКО, заступник голови обласної військової адміністрації:
– Держава вже простягнула руку підтримки бізнесу. Зокрема запровадила спеціальні кредити з нульовою ставкою для аграріїв, які без проблем отримали кошти для посівної. Маємо й пряму державну підтримку місцевих виробників, як-от через закупівлю у них продуктів харчування для областей, які постраждали від російського вторгнення. Приміром, Рівненщина активно допомагає Чернігівщині: 60 відсотків кожного продуктового пакета купуємо у своїх. Водночас ця підтримка дає змогу переорієнтуватися на виготовлення тієї продукції, на яку є попит. Держава також допомагає із релокацією бізнесу з територій, де ведуть бойові дії. Нині на Рівненщині вже працює 15 підприємств різних форм власності, незабаром буде більше. Звісно, вони теж наповнюватимуть бюджети області та відповідних громад.
Владислав ГРАБОВИЙ, голова ДПА в області:
– Ми всі маємо триєдине завдання: максимально зберегти людей, країну та її потенціал. Бо битви виграє армія, а війни – за великим рахунком, економіка. Держава, як кажуть, на марші послабила податкове законодавство, в тому числі знизивши навантаження на бізнес та відтермінувавши перевірки. Натомість, і ми це чітко бачимо, приблизно половина підприємців краю користується можливістю не платити податки. Узяти для прикладу аграріїв області: якщо торік у березні вони сплатили 50 мільйонів податків, то нині – лише 16. Хоча всі працюють, сіються, насамперед завдяки пільговим кредитам на посівну. На жаль, аналогічна тенденція і в інших галузях. Тому вже сьогодні виникають бюджетні розриви. Скажу більше: частина бізнесів бодай задекларували до сплати загалом 70 мільйонів, тобто є надія, що ці кошти надійдуть. А інша частина, працюючи зовсім не на лінії фронту, навіть не вважає за потрібне звітувати – оце турбує!
Петро БАРАШ, голова правління Спілки споживчих товариств Рівненської області:
– Частина наших організацій на період воєнного часу перейшла на запропонований податок з обороту 2 відсотки. Адже жодна з них – чи то виробництво, чи торгівля – не припинила роботу. Працюємо в умовах серйозних викликів: при обмеженні націнки на соціальні групи товарів 10 відсотками наші логістичні видатки сягають 20-ти. До того ж у березні та першій половині квітня під забороною продажу був алкоголь.
Але на початку війни ми поставили питання так: за будь-яких умов краще переплатити податки, ніж недоплатити. Саме так підходимо до нинішніх непростих реалій. І, звісно ж, вчасно звітуємо про свою роботу. Хоча з частиною офісних працівників призупинили трудові відносини відповідно до законодавства воєнного часу… Як на мене, сьогодні бізнесу краще працювати в нуль, ніж упасти в прірву. Бо підніматися з неї буде надзвичайно складно. За перший квартал кооперація Рівненщини сплатила не менше податків, ніж в аналогічному періоді минулого року. Тобто свої зобов’язання виконуємо сповна.
Іван ТКАЧУК, директор обласного центру зайнятості:
– Що пропонує бізнесу держава? Насамперед компенсацію по 6500 гривень за кожну працевлаштовану внутрішньо переміщену особу 2 місяці поспіль: тобто через нас уже сьогодні можна отримати 13 тисяч за нового працівника, подавши лише два документи – наказ про прийняття на роботу та заяву. До речі, ми готові навчати та перенавчати фахівців робітничих професій відповідно до потреб роботодавців, як робили це і в мирний час. Компенсація ЄСВ за новостворене робоче місце, оплата стажування терміном до 3 місяців – це теж працює. Відновилася й програма часткового безробіття (відшкодування за вимушений неповний робочий день). До нас активно звертаються внутрішньо переміщені особи, чимало з них уже мають роботу на Рівненщині.
Надія ГЛАДКЕВИЧ, генеральний директор ПрАТ «Реноме»:
– Щойно припинилися перевірки, частина бізнесів пішла в тінь. Ми в тінь не йдемо, але нині на повну потужність працює лише ІТ-департамент. Та й то 10 відсотків цих хлопців, які створюють ВВП держави й чесно сплачують податки, вже призвали в армію. Водночас бракує чоловічих робочих рук на будівництві. Ми готові відновити цей напрям, яким успішно займаємося не перший рік. Але в мене пропозиція: нехай захищати країну йдуть насамперед ті, хто нічого не декларує до сплати. Це буде і чесно, й справедливо. Бо одні й ті самі люди не можуть ефективно втримати два фронти.
ВИСНОВКИ. Ось такі цілком справедливі думки. Нині, як на мене, держави (не плутати з величезною чиновницькою машиною) має бути багато. І всюди. Економіка має цілком перейти на воєнні рейки й працювати винятково на держзамовлення: і що швидше, то краще. Це чудово розуміє сам бізнес, який не мовчить, а ініціює подібні зустрічі, так би мовити, знизу. Втім, остаточні рішення – за офіційним Києвом. Сподіваємося на його адекватність та відповідність непростій ситуації.
Інна ОМЕЛЯНЧУК
З сайту Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств