СТУДЕНТСЬКИЙ ОМБУДСМЕН: ДОСВІД УПРОВАДЖЕННЯ, ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ, ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
(на прикладі Вищого навчального закладу Укоопспілки
«Полтавський університет економіки і торгівлі»)
Сучасні потреби ринку праці, нестримний науково–технічний прогрес та тотальна глобалізація всіх сфер діяльності людини вимагають підготовки принципово нових фахівців – професіоналів найвищого рівня, здатних швидко адаптуватися й ефективно функціонувати в динамічних умовах громадянського, суспільного та професійного життя. Отже, перед ЗВО стоїть серйозна вимога – якісна підготовка таких фахівців. Важливими умовами є не тільки актуальні навчальні програми, практико-орієнтованість, індивідуальний підхід, а й опанування важливих демократичних компетенцій – усвідомлення своїх прав, свобод і законних інтересів, їх захист і вміння у разі потреби їх відстоювати.
Із цією метою в Полтавському університеті економіки і торгівлі (у рамках виконання проекту Еразмус+ AESOP «Здійснення захисту прав студентів шляхом введення посади омбудсмена») було ініційовано й успішно впроваджено у своє освітнє середовище посаду студентського омбудсмена як додаткову гарантію захисту прав, свобод і законних інтересів студентів нашого ЗВО. Вивчивши та проаналізувавши досвід європейських країн (Польщі, Великої Британії, Італії, Португалії, Австрії, Фінляндії), команда університету створила власну модель цього освітнього інституту, відпрацювала всі алгоритми взаємодії омбудсмена з університетським освітнім середовищем.
13 лютого 2018 року на таємних загальних виборах студентами був обраний студентський омбудсмен. Його кандидатуру підтримали 64 % виборців. 1 березня 2018 року після затвердження вченою радою університету волевиявлення студентів було офіційно відкрито офіс студентського омбудсмена ПУЕТ. Студенти отримали офіційного представника своїх інтересів перед ректоратом університету, органами місцевої й державної влади, незалежну сторону у вирішенні спорів та конфліктів.
Спільними зусиллями учасників освітнього процесу було розроблено та затверджено «Положення про студентського омбудсмена ПУЕТ» відповідно до міжнародних стандартів системи управління якістю освіти стандарту ISO 9001:2015. Документ регламентує механізми обрання, безпосередню професійну діяльність, процедуру звернень і реагування на них.
У рамках проекту було проведено аналітичне дослідження впливу офісу студентського омбудсмена й якісних змін щодо адвокації прав, свобод і законних інтересів студентів Полтавського університету економіки і торгівлі.
Так, сукупна вибірка респондентів становила 123 особи, серед яких були українські студенти та студенти-нерезиденти. У гендерному вимірі опитувані були представлені так: 48 – чоловічої статі, 75 – жіночої статі. За періодом навчання респондента вибірка виглядає так: 1 курс – 24,6 % студентів, 2 курс – 20,5 % студентів, 3 курс – 30,3 % студентів, 4 курс – 13,1 %, магістратури 1-го курсу – 7,4 %, з магістратури 2 курсу – 3,3 %, 0,8 % опитуваних – аспіранти.
Перший блок питань мав загальний статусно-ідентифікувальний характер, другий – актуальність та доцільність офісу студентського омбудсмена в університеті, третій – оцінка роботи офісу студентського омбудсмена.
Більшість студентів – 73 із 123 – іноді стикаються із проблемами різного характеру під час навчання в університеті. Решта респондентів (23 %) вважають, що не мають жодних проблем, а 11 % не звертають на них уваги.
Лише 2 (приблизно 2,5 %) студентів постійно мають проблеми в університетському середовищі, що пов’язано з їхнім особистісно-психологічними та ментальними характеристиками. За характером проблем
(навчання, спілкування з викладачами, проблеми зі студентами, в гуртожитку або з адміністрацією) такі випадки виникають зрідка, або
не виникають взагалі. У разі виникнення проблем 75 % опитаних намагаються їх вирішити самостійно, 5 % – звертаються за їх вирішенням до омбудсмена. 81 % опитаних позитивно ставляться до інституту студентського омбудсмена в університеті. Водночас спостерігається високий рівень обізнаності та поінформованості студентів: (87 %) знають, хто такий омбудсмен та правильно визначають його повноваження.
Щодо інтенсивності звернень до омбудсмена, то 13 % опитаних зверталися 1-2 рази, 1,6 % – більше трьох разів. Здебільшого ці проблеми були повністю вирішені. Серед проблем, з якими зверталися до омбудсмена,
найбільш поширеними є соціально-побутові (гуртожиток) та безпосередньо пов’язані з освітнім процесом.
Загалом офіс студентського омбудсмена якісно вплинув на забезпечення ефективності освітнього середовища університету: налагоджена ефективна комунікація всіх учасників освітнього процесу, підвищена оперативність реагування на проблемні та конфліктні ситуації між ними, відпрацьовані та поширені до загального використання алгоритми реагування й запобігання (попередження) деструктивних проявів в освітньому середовищі. Важливим є органічна імплементація студентського омбудсмена в дорадчі й колегіальні органи університету.
Перспективними та стратегічними завданнями офісу студентського омбудсмена є поширення успішної освітньої практики на інші ЗВО як важливого індикатора студентоорієнтованого середовища.